У мене є троє дітей, ми завжди жили дружно, і я навіть подумати не могла, що моїх дітей спадщина розділить.
Коли я продала дачу, і всі гроші віддала молодшій доньці, син сприйняв це відносно спокійно, а от старша донька Ліда так на мене образилася, що перестала зі мною спілкуватися, каже, що після того, як я так зробила, вона мене і знати не хоче.
А що я такого зробила? Я ж виходила з того, що допомагати треба тій дитині, якій потрібніше. А потрібніше, на мою думку, було Надійці, молодшій моїй доньці, у якої троє дітей. То як я, рідна мама, не допоможу, якщо матиму таку нагоду?
Я живу сама в своєму заміському будинку, діти вже дорослі, і давно живуть окремо. Від них я особливо нічого не сподівалася, навпаки, сама намагалася їм допомогти чим могла.
Ми часто збиралися у мене на свята, це був для мене найщасливіший день, коли всі мої діти і внуки збиралися за одним столом.
У старшої, Лідочки, все в житті склалося добре. Вони з чоловіком живуть у власній квартирі, мають одну донечку. Обоє працюють, заробляють непогано, так що за старшу доньку мені залишається лише порадіти.
У сина теж все, Слава Богу. Вони з невісткою живуть у її батьків, але там будинок великий, всім місця вистачить. У них росте єдиний син.
А молодша моя, Надійка, вийшла заміж не дуже вдало. Зять, начебто, непогана людина, але гроші зовсім не вміє заробляти. А у них троє діток росте! Жити вони не мають де, бо та однокімнатна квартира, яку зять отримав в спадок ще до весілля, давно їм стала затісна.
Тому я вирішила продати дачу. Це був спадок від тітки, в якої не було своїх дітей. Дача непогана, я навіть кілька років там щось вирощувала, але зараз вирішила, що допомогти Наді – це важливіше, бо ж не можна так далі жити.
Покупців я швидко знайшла, бо дача знаходиться в гарному місці, і навіть змогла виручити більше, ніж сама сподівалася.
Всі гроші з продажу дачі, я віддала молодшій доньці, вона продасть свою однокімнатну квартиру, і, нарешті, зможе розширити свою житлоплощу.
Коли я про це сказала двом іншим дітям, то старша донька, Ліда, на мене за це дуже сильно образилася і не хоче зі мною спілкуватись після цього.
Я не знаю, як помиритися зі своєю дочкою. Хоча й особливої вини за собою не відчуваю.
Але ж не можна через гроші відмовлятися від рідної матері…
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.
Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.
