Мені ніхто не вірить, що за 3 роки подружнього життя, я була у своєї свекрухи всього один раз, і мені цього вистачило, щоб я зрозуміла, що вона за людина.
Я сама родом з села, але вже 12 років живу в місті. Після закінчення школи я поїхала в місто вчитися, і там і залишилася.
Чотири роки тому я познайомилася з Ярославом. Ми зустрічалися кілька місяців, а потім він зробив мені пропозицію.
Щаслива, я погодилася, бо справді кохала Ярослава, і він мене. Тому я вірила, що у нас все буде добре.
Та знайомство з його мамою дещо зменшило мій запал. При першій нашій зустрічі майбутня свекруха стала мене питати, хто мої батьки, чим вони займаються, що мають у власності.
Я не розуміла, до чого тут це, але чесно відповіла, що мої батьки – звичайні люди, тато працює водієм, мама домогосподарка, і що живуть вони в селі.
Вся ця інформація відверто ошелешила маму Ярослава, вона навіть не стала приховувати свого розчарування.
Справа в тому, що свекруха вважає себе вишуканою панею, яка народилася і все життя прожила в місті. Вона була впевнена у тому, що все, що вона робить, є правильним. Все, що вона говорить, також не мало піддаватися сумнівам.
Я їй не сподобалася з однієї лише причини – я була з села, а отже, на її думку, не мала ні смаку, ні вишуканих манер.
Вона мене цим так дістала, що я намагалася уникати будь-якого спілкування з нею.
Мої батьки допомогли нам купити квартиру, однокімнатну, правда, але ж це краще, ніж нічого.
Ремонтом займалися ми з чоловіком, і зробили все так, як нам подобається.
Але коли прийшла свекруха, вона сказала, що зроблено у нас все абсолютно без смаку, і що іншого вона від мене і не чекала.
Я тоді сильно образилася, слова свекрухи мене зачепили, адже я все вибирала разом з чоловіком, для цього ми передивилися багато модних журналів і вивчили основні тренди.
Ярослав бачив, як я засмутилася, тому порадив мені не зважати на слова мами, мовляв, вона не зі зла так говорить.
Надалі, коли свекруха приходила до нас в гості, я намагалася йти з дому, щоб з нею не зустрічатися, і не слухати її чергову тераду про те, що я не така.
Все змінилося тоді, коли свекруха вирішила святкувати свій ювілей, і я вперше потрапила до неї додому. Я була ошелешена тим, що я там побачила. Нарешті я зрозуміла, що таке справжній несмак!
У свекрухи в квартирі був такий безлад і бруд, що я просто не хотіла навіть нічого в неї їсти за столом.
Я не витримала, і сказала їй, що вона могла б, хоча би плиту газову помити перед приходом гостей, я вже мовчу про занавіски, які не пралися років.
Свекруха образилася, поскаржилася на мене Ярославу, в результаті свято було зіпсоване.
Чоловік теж не розмовляє зі мною, каже, що я могла б і помовчати.
Але ж його мама не мовчала, то чому я маю сидіти тихо? Я ж 3 роки вислуховувала від неї, яка я “не така”.
Ну хіба не так? В чому я не права?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.
Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.