– Не старайся ти так, і так ніхто нічого не оцінить, – казала мені моя подруга, коли бачила, як я намагаюся з самого початку догодити рідні чоловіка.

Та я її не слухала, бо вважала, що згода будує, а незгода руйнує, тому я як могла, так старалася налагодити стосунки з родичами чоловіка.

Ми одружилися і стали жити в квартирі, яку мені подарували батьки. З квартирою теж був цікавий випадок. Моя мама була кілька років за кордоном, і придбала це житло спеціально для мене.

На той час ми з Максимом уже зустрічалися і були заручені. Моя мама запропонувала майбутній свасі докластися до справи з житлом, і дати гроші на ремонт. Але свекруха відмовилася, сказала, що це не її клопіт.

Ремонт зробили мої батьки, але квартиру вони записали на мене, і вона є дошлюбна власність, що дуже не сподобалося свекрусі.

Навіть не зважаючи на цю неприємну ситуацію, я вирішила не загострювати на цьому увагу, адже на початках, коли люди притираються одне до одного, часто бувають непорозуміння. Навпаки, я вирішила виправляти ситуацію і налаштовувати з свекрухою добрі стосунки.

Двері мого помешкання завжди були відчиненими для неї, вона могла приходити коли їй заманеться, і я справді радо завжди її приймала.

Все змінилося після того, як я вирішила відсвяткувати свій день народження у себе вдома. Я купила продукти, витративши на них тисяч 8 гривень, приготувала багато смачних страв, накрила стіл.

Я сподівалася, що усім сподобається така домашня атмосфера. Так і сталося, всі мене хвалили, крім свекрухи. Вона сиділа за столом невдоволена, не підтримувала ніяких розмов, майже нічого не їла, а коли встала з-за столу, то сказала мені дуже неприємні слова, краще вона б взагалі мовчала.

– Не вмієш ти, невісточко, готувати, – каже. – Але нічого, я тебе навчу.

Мені дуже прикро було це чути. Я витратила багато сил і часу на готування, вся їжа на столі і справді була смачною, невже не знайшлося жодної страви, за яку мене можна було б похвалити? От навіщо іменинниці псувати настрій?

Після цього випадку я зареклася не влаштовувати ніяких гулянь і святкувань у себе вдома, і взагалі, скоротити наше з свекрухою спілкування до мінімуму.

Вона це відразу відчула, і мій крок до відчуження їй не сподобався. Я перестала її запрошувати до себе додому, а коли вона сама напрошується, то я завжди знаходжу причини, чому нас не буде вдома.

Я зрозуміла, що цій людині не вгодиш, скільки б я не старалася. Та й навіщо? У нас з чоловіком усе добре, а з його батьками я не зобов’язана підтримувати гарні стосунки.

Свекрусі такий стан речей не подобається, вона звикла до теплих прийомів з моєї сторони, до того, що я завжди пригощу її чимось смачненьким, ще й додому дам щось із того, що мама моя з-за кордону висилає. А тут лавочка закрилася. І вона вирішила діяти інакше.

Прийшла якось в суботу з самого ранку, ми ще спали. Принесла свекруха мені подарунок – кавовий сервіз. Сказала, що пам’ятає, що у мене скоро день народження знову, і що це подарунок від неї. В знак подяки від мене свекруха чекала, що я запрошу їх знову на святкування свого дня народження.

Сервіз я прийняла, подякувала, хоча він мені зовсім не сподобався і я навіть не уявляю, чи буду його використовувати. Але запрошувати до себе свекрів ще раз я не стала, мені вистачило одного разу.

Навіщо мені три дні готуватися, старатися, якщо мої старання і так ніхто не оцінить. Навіщо запрошувати до себе додому людей, які тебе потім ще й будуть обговорювати?

Ми з чоловіком вирішили, що відсвяткуємо удвох, про що свекрусі я і сказала. Але вона на мене дуже образилася. Каже, що я не маю права так робити, бо таким чином я віддаляю її від сина.

– Ми тобі подарунок подарували, а ти невдячна, – картає мене свекруха.

Щодо подарунку, то це один сміх. Цей сервіз не коштує більше ніж 400 гривень, вона купила його в якомусь дешевому магазині. І це перше, що свекруха мені подарувала за кілька років нашого з чоловіком подружнього життя.

Сервіз подарувала – я її кавою пригостила і на цьому все, більше я не маю наміру з нею сходитися.

Свекруха дуже ображається на мене, але я вважаю, що я права. А яка ваша думка? Я правильно роблю чи ні?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.