fbpx
Діаспора
“Все в одну мить втратило сенс” – українка переїхала до Грузії і відкрила кав’ярню

30-річна Тетяна Мерзла з Києва завжди любила подорожувати. Нещодавно поїздка до високогірного грузинського регіону Сванетії змінила її життя. Вона покинула улюблену роботу піар-менеджера у великій столичній компанії і переїхала до готелю в горах. Там працювала адміністратором-волонтером. На початку квітня Тетяна відкрила власну кав’ярню, пише gazeta.ua.

“На початку жовтня мені виповнилося 30 років. Хотіла зробити собі подарунок – піти в гори. Вибирала між Індією, Непалом і Сванетією. Гіди говорили, що осінь не час для пішого туризму в Грузії. Так як ніхто не хотів організовувати поїздку, вирішила влаштувати її сама”, – говорить Тетяна. П’ять днів вона ходила з групою горами без жодного зв’язку.

“Під час подорожі не було ніяких додаткових звуків. Коли повернулася до Києва, зрозуміла, що щось не так. Було багато інформації, шуму. На роботі до мене підходили і запитували, чи все в порядку. Завжди любила київське метро, розглядала там людей. Після гір не могла користуватися метрополітеном. Весь час їздила на таксі. Через 2 тижні поїхала в Карпати.


Те, чим займалася, в один момент втратило сенс. Хоча завжди робила те, що подобається. Займалася піаром у великій компанії. Тоді ж побачила допис у Facebook знайомої Ксенії з Грузії. Їй потрібен був волонтер у власний готель в Сванетії. Відразу їй написала, що згодна поїхати. Довела розпочаті проекти до завершення і у грудні полетіла у Грузію”.

Тетяна поселилася у селі за 10 км від грузинського міста Местія. Отримала безплатне житло і харчування. Допомагала адміністратору готелю поселяти гостей.

“Я мала багато вільного часу, бо зимовий туризм у Сванетії діє тільки другий сезон. Хорошу дорогу сюди побудувати 8 років тому. Дуже багато гуляла. 3-4 рази на тиждень каталася на лижах. Спілкувалася з туристами. По інтернету вела майстер-класи, які були заплановані ще раніше. Через місяць розуміла, що зі Сванетії не хочу їхати”, – додає українка. Говорить, що грузинську ще не вивчила. Частіше чує мову сванів – місцевого населення. Це окремий народ. Мають власну говірку. З туристами спілкується англійською. Старше покоління знає російську. Молодь англійську вивчає в школі.

“Люди тут звикли жити скромно, великими сім’ями по три покоління. Що думають, те і говорять. Завжди відкриті. Як тільки приїхала, якось йшла по дорозі. Була одягнута у блакитний пуховик, світлу шапку і черевики. У мене взагалі немає чорного одягу. Місцеві тільки в темному і ходять. Всі почали звертати увагу. Так дивилися, що я спотикнулась і впала”.

Кілька тижнів тому Тетяна разом з Ксенією і подругою Олександрою з Києва відкрили кав’ярню у Местії. Основні клієнти – туристи.

“Завжди любила каву, – продовжує Тетяна Мерзла. – Через кілька днів, як приїхала до Сванетії, зайшла в місцеве кафе. Каву там неможливо було пити. У Грузії взагалі немає кавової культури. Відмовилася від цього напою.

У лютому Ксенія запропонувала відкрити власну кав’ярню. Туристи завжди запитують, де можна попити смачної кави. У цьому бізнесі ми нічого не розуміли. Вирішили залучити мою знайому з Києва. У неї в столиці є своя кав’ярня. Разом відкрили заклад.

Ксенія закриває юридичні та фінансові питання. Саша – все що пов’язано з обладнанням, вибором кави. Складність була в тому, що все везли з України. Тут немає якісної кави. Друга складність – молоко. Те, що доставляють сюди – непогане. Але ми знайшли краще. Карамель варимо самі. Відповідно собівартість кожної чашки збільшується. Чашка кави у нас дорожча на один ларі, ніж в інших закладах. Це 10 грн. Різниця не суттєва.

У Грузії можу перебувати рік. Тому взимку потрібно буде повернуться в Україну. Однак влітку точно не повернуся. Вже є багато планів. Розвиток кав’ярні, йога-тури, трекінг. Немає поки що бажання повертатися”.

Читайте також: ЗА ДЕНЬ ЗАРОБЛЯЮ 1000 ГРИВЕНЬ – УКРАЇНКА ПРО ЖИТТЯ НА КІПРІ

Related Post