fbpx
Життєві історії
Все своє життя Катерина присвятила доньці, виховувала її одна. Купувала їй гарні сукні, все саме смачненьке, найдорожчі ляльки. Якось Катерина зустріла Миколу, він був добрим чоловіком: мав гарне господарство, любив спокійне життя, був домашньою людиною. За всі роки жінка так втомилася тягти все на собі, що була щасливою, коли Микола запропонував їй стати його дружиною. Одного вечора Катя зважилася на розмову з донькою, але жодного доброго слова від неї не почула. Наступного дня Катерина йшла до Миколи з сумними очима

Катерині тоді було вже 35 років, коли вона задумалася про дитятко. Останнім часом їй часто снилася маленька дівчинка, її заливистий сміх і пухкі рожеві щічки, радісна посмішка та яскраві оченята. Але одна справа дуже хотіти дитинку і стати матусею, а інша – мрію цю здійснити. Це набагато складніше, коли у тебе немає чоловіка, а ти самотня жінка. Про сім’ю Катерина лише мріяла.

Жінка тоді працювала в бібліотеці, вона дуже любила читати книги, особливо романи, але зі спілкуванням з людьми були великі прогалини. Так вийшло, що Катерина ще з дитинства чомусь соромилася своєї зовнішності, вважаючи себе не красивою. Хлопців постійно цуралася, подруг у неї не було. І знаходила вона розраду в книгах, та в романтичних серіалах.

Батьки були заклопотані своїми справами, вирішували свої життєві питання, на турботи і хвилювання доньки увагу зовсім не звертали, їх не бентежило, що Катерина постійно була самотньою, з нею не дуже дружили однокласники, ніколи не приходили в гості подруги, і її ніхто не запрошував, вона сиділа вдома.

Добре все обміркувавши, Катерина звернулася в клініку. Зі здоров’ям проблем не було, тому вже через кілька місяців жінка світилася від щастя і гордості, знаючи про те, що скоро стане справжньою матусею, яку любитимуть. Її заповітна мрія нарешті здійснилася.

Як жінка і мріяла, у неї народилася маленька дівчинка. Здоровеньке і гарненьке дівчинко. Людмила не могла натішитися своєму маленькому щастю. І всю свою накопичену і невитрачену любов перенесла на маленьке диво, свою радість та гордість. Катерина кожну хвилину свого життя приділяла донечці, відмовляючи собі в усьому, купувала найкращі сукні Марійці, так жінка назвала свою маленьку та любу крихітку.

Дівчинка росла дуже гарненькою, з милими кучериками і великими блакитними очима. Характер у дівчинки був, звичайно, дуже непростий, з раннього дитинства вона командувала матір’ю і робила, що хотіла, не дивлячись ні на що. А сама Катя ж на це не дуже зважала, адже знала, що у доньки нікого крім неї немає, тому легко виконувала усі забаганки донечки.

Минали роки, донечка росла швидко, а Катерина лише тішилася її красою. Марічка любила покрутитися перед дзеркалом і випросити у мами гроші на нові красиві речі для себе. Чим старшою ставала дочка, тим були більшими та серйознішими її забаганки. Зарплати бібліотекаря на всі прохання Марічки, звичайно, мамі не вистачало, і Катерина по вихідним підробляла в магазині, щоб заробити більше.

А про себе жінка вже давно забула, доношувала свої старенькі речі, а скільки років було її єдиним туфлям, вона геть забула.

В тому магазині постійним покупцем був один немолодий, але дуже статний та вихований чоловік. Йому подобалася Катерина, і він часто залишався поговорити з нею про життя. Вони розмовляли про книжки, фільми, погоду, про життя. Чоловік був добрим господарем, любив свій город, риболовлю і розповідав жінці про свої захоплення, а вона з задоволенням слухала. Вони стали часто разом гуляти вечорами. Жінка відчула почуття, які ніколи не були їй знайомі, відчула себе комусь потрібною, комусь дорогою в цьому світі.

І вперше в житті Катерина відчула, що комусь подобається, вона стала комусь цікавою і потрібною і що вона сама симпатизує Миколі. Їй захотілося простого жіночого щастя, тепла, і чоловіка в своєму будинку. Адже, що там казати, Катерина дуже втомилася за багато років тягти все на своїх жіночих плечах. Вона відчула себе щасливою, відчула себе вперше в життя жінкою.

Одного дня Катерина зважилася поговорити з донькою. Вона все розповіла їй про свої почуття, про Миколу. Очі її світилися щастям. На що Марічка зчинила справжній скандал, говорила, що мати її більше не любить, вирішила проміняти на якогось чужого чоловіка. Багато нехороших речей почула Катерина в той день від доньки. Після того вона проплакала всю ніч і зрозуміла, що донечка, її промінчик світла, для неї дорожче всіх на світі. Це справжнє її щастя.

Наступного дня, коли вони гуляли з Миколою, Катерина, ховаючи очі, сказала, що їм не судилося бути разом, доля у неї така – виховувати доньку та жити лише заради неї.

І знову самотні вечори, книжки та серіали. Марічка відразу після школи зібралася їхати в столицю, і не втримали її ні мамині сльози, ні вмовляння. Вона ніколи не слухала свою маму, ніколи не зважала на неї.

Уже багато років живе дочка самостійним життям, далеко від матері. Телефонує їй дуже рідко, зовсім не приїжджає відвідати. Коли Марічці телефонує сама Катерина, донька їй відповідає грубо й нетерпляче. І врешті Катерина перестала телефонувати доньці сама, щоб не докучати її своїми розмовами.

Катерині скоро виповниться 63 роки. Вона як і раніше живе одна, щохвилини сумує за єдиною донькою Марічкою. І кожен раз поспішає на телефонний дзвінок, сподіваючись, що почує голос найріднішої людини, її донечки.

А Марічка всі ці роки живе своїм безтурботним життям, їй зараз зовсім не до матері. Вона красива, має великі гроші – всі барви життя перед нею.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

facebook