Стефа поверталася додому і все прокручувала в голові, що вона сьогодні скаже доньці. Софія у неї розуміюча, з донькою завжди були чудові стосунки, але як сказати, що Стефа зібралася переїжджати в інше місто і залишити її. Вона ж обіцяла доньці, що допомагатиме з внуками. Але ж звідки вона знала, що саме тепер Михайло зробить їй пропозицію.
В свої 55 років вона вже й перестала думати про себе, а тут раптом знову в її житті з’явився Михайло. В село приїхав через майже 30 років, зустрілися, згадали все, і вирішив, що цього разу Стефу він не відпустить.
Колись вони були найкрасивішою парою в селі, Стефа вирізнялася неабиякою вродою, та й Михайло був дуже красивим парубком. Почуття у них були справжніми. Вже до весілля готувалися, Михайло з старостами в хату прийшов. А на сватанні все і сталося. Мама Михайла зажадала, щоб у придане Стефі батьки віддали велику земельну ділянку. Вона планувала її продати, а за виручені гроші дітям будувати хату, але вже на її городі.
Мама Стефи була б рада допомогти доньці, але ж у неї крім Стефи було ще троє дітей, яким теж треба було щось дати. Та й якщо продати всю земельну ділянку, то ж з чого вони жити будуть?
Хотіла з свахою якийсь компроміс знайти, але не вийшло – мама Михайла зібралася і вийшла з хати із словами, що ніякого весілля не буде, якщо їй попалися такі жадібні свати. Молоді люди ще вірили, що мама одумається, адже не може якась земельна ділянка стати на заваді їхньому щастю. Але, як виявилося пізніше, – ще й як може.
Щоб відправити Михайла з села, мама придумала історію, що він їде в іншу область до її рідної сестри, допомогти тітці. Потім звідти прийшла звістка, що Михайло одружився. Відтоді Стефа його і не бачила.
В селі сумувати ніколи, за роботою минали тижні і місяці. Те, що коїлося в душі Стефи, знала лише сама дівчина. А коли через два роки до неї посватався їхній сусід Іван, то за наполяганням мами вийшла за нього заміж.
В шлюбі народилася донька Софія, Стефа не могла натішитися донечкою, для неї і жила. Чоловіка не стало 10 років тому, донька вже виросла і Стефа поїхала на заробітки. Приїхала, коли Софія сповістила, що заміж виходить. Стефа зробила доньці найкраще весілля, а коли дізналася, що донька чекає двійню, була найщасливішою в світі. На радощах пообіцяла, що буде сидіти з внуками, а доньку на роботу швидше з декрету відпустить.
Онучкам зараз всього лиш два рочки, ну як вона може їх залишити? Вона ж доньці пообіцяла. А Михайло наполягає на переїзді – він вдівець, дітей своїх не має, але має великий дім за містом і власний серйозний бізнес, який залишився йому від колишнього тестя. Одружився Михайло з дівчиною з дуже заможної сім’ї. Можна сказати, йому дуже пощастило – тесть майже відразу зробив його керівником своєї фірми.
Жили вони з дружиною добре, тільки от діточок Бог їм не дав. Та й забути Стефу за ці роки він не зміг. Все картав себе, що послухав маму. А тут доля дала їм другий шанс! Михайло чекати не став, сказав, що забирає Стефу до себе. А вона і рада би, але ж доньці пообіцяла…
За вечерею Стефа таки наважилася поговорити з донькою і зятем. Почала здалеку, а донька лише розсміялася. Виявляється, Михайло вже встиг з нею поговорити і все їй пояснити.
Стефа їхала в нове життя з Михайлом дуже щасливою, все життя вона любила лише його. За минулі події давно пробачила, напевно, доля у них така була. А доньці обіцяла, що приїжджатиме до неї частенько, та й до себе в гості запрошувала. Все таки, як добре, що донечка у неї виросла такою розуміючою.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
