fbpx
Життєві історії
Все село обговорювало новину – втiк жених від дочки голови села. Оксані вже 35, а заміж так ніхто і не взяв. То все через старого Гаврила, всі знають, як він в свій час звiв Ганну, а в житті все повертається

Все село обговорювало новину – втік жених від дочки голови села. Оксані вже 35, а заміж так ніхто і не взяв. То все через старого Гаврила, всі знають, як він в свій час звiв Ганну, а в житті все повертається.

Новина швидко облетіла все село, навіть в районі знали. У дочки колишнього голови села, Оксани, відмінилося весілля. Ніяк дівчина заміж не могла вийти. А їй уже далеко за 30.

І красива, і розумна, одна в батьків. Гаврило для любої донечки готовий був небо прихилити, тому ретельно обирав для неї жениха. Так любив свою донечку, що заради неї колись, в свій час, в сім’ї залишився, щоб доня тата мала.

Любив Гаврило красиву сільську дівчину Ганну, бігав до неї, все село знало, дружина теж знала. Та з сім’ї піти не наважувався, так жив на дві сторони.

Читайте також: В селі чутки поповзли про те, що нacuльно Оксану заміж видають. Вирішили батьки на xитрість піти. Сказали дочці, що бopг у них великий перед фермером, і, якщо вона заміж за нього вийде, то все їм спишуть

Гріх великий, люди казали. Але Гаврило був молодий, впевнений в собі, не зважав на гріх. Та й хто в той час про якісь гріхи думав. Партія була, а Бога – не було. Жив, і думав, що так завжди буде.

Ганна заміж так і не вийшла. Любила Гаврила, плaкала багато, але так в дівках і залишилася. Для села це велика тpагедія. Живе зараз стара Ганна, нікому не потрібна, без дітей, і з важким тягаpем на сеpці.

Колись застерігала Гаврила його стара мати: «Не роби такого тяжкого гріха, не заводи Ганну в роки, вона ж дивися, як сохне, лиця на ній нема, плaче все. А людські сльoзи на землю просто так не падають. Колись заплата прийде і до тебе. Схаменися, синку».

Жениха Оксана з міста привезла, вже дата весілля призначена, зал замовлений, гості запрошені. А Іван, жених, прийшов до Гаврила, і каже, простіть, люблю іншу, нічого з собою зробити не можу. І ваша Оксана хай простить.

А Оксана ледве пережила цю новину, все життя чекала, і майже дочекалася, та і тут не судилося. Її однокласниці вже давно дорослих дітей мають, а вона все одна. І щастя, яке було майже в долоні, так легко втратилося.

Оксана плaкала день і ніч, з хати не виходила. Село гомоніло, новина то ж яка. Старий Гаврило нарешті зрозумів, що це він таку долю своїй найріднішій кpовиночці заробив.

«Прости мене, Оксано, і ти, Ганно, прости», – Гаврило не знав, що робити. Залишалося сподіватися, що Бог простить йому його гріх, і все ще владнається.

Related Post