fbpx
Життєві історії
Все почалося з того, що перед Різдвом свекруха мала справи і пішла їх вирішувати, а мене залишила вдома робити голубці. Так склалося, що я ще ніколи голубці сама не робила, тому вони в мене не вийшли. То було найгірше Різдво для мене. Мої голубці свекруха викинула в смітник. Не знаю, що потім з нею сталося, але на наступний день вона покликала мене на кухню, посадила за стіл і почала вчити готувати голубці

Щороку на Різдво в перший день свят ми ходимо в гості до мами чоловіка. Вона готується до цього заздалегідь, накриває столи. Треба сказати, що моя свекруха – дуже вправна господиня. На Різдвяному столі нас завжди чекає безліч усього смачненького – і голубці, і холодець, і риба, і м’ясо, у нас на Західній Україні прийнято щедро накривати столи на свята.

Зараз у мене з свекрухою менш-більш налагодилися відносини. Але це пройшло вже 15 років. На початках все було зовсім по-іншому. Коли Богдан вперше привів мене додому, свекруха дуже мене незлюбила, без причини. Все їй було не так. Перші два роки ми жили у свекрухи вдома. Вона постійно мене повчала, а я була молода, тому і мовчала.

Богдан тоді часто їздив у відрядження, залишаючи мене з своєю мамою, я коли згадую ті часи, мені страшно стає. Одного разу свекруха відправила моєму чоловікові повідомлення: «Ну і дружину ти собі взяв! Вона ж нічого не вміє робити, і господиня вона нікудишня». Я це повідомлення побачила випадково. Мені було тоді дуже прикро.

Все почалося з того, що перед Різдвом свекруха мала справи і пішла їх вирішувати, а мене залишила вдома робити голубці. Так склалося, що я ще ніколи голубці сама не робила, тому вони в мене не вийшли. Свекруха була дуже зла і написала чоловікові це повідомлення. То було найгірше Різдво для мене.

Мої голубці свекруха викинула в смітник. Не знаю, що потім з нею сталося, але на наступний день вона покликала мене на кухню, посадила за стіл і почала вчити готувати голубці. Причому, спокійно, без зайвого пафосу, наче мама вчить доньку.

Після тих голубців ми з мамою чоловіка дуже зблизилися. Ми ще трохи пожили у неї, а потім чоловік купив квартиру і ми переїхали. У нас народилося дві донечки. Свекруха їх дуже любить, часто забирає їх до себе на вихідні.

Нашій старшій донечці вже 13 років, а молодшій 6. Вони завжди радо йдуть до бабусі. Але цього разу чомусь не хотіли йти. У Марини, старшої доньки, був поганий настрій, бо на Новий рік вона хотіла нову куртку, але ми їй її не купили, як і не купили молодшій доньці ляльку, про яку вона мріяла.

Нам з чоловіком терміново потрібно було до кінця року сплатити кредит, тому ми не могли дозволити собі зайві витрати. От доньки і засмутилися вельми, але ми наполягли, що до бабусі в гості ми їдемо всі разом.

Від свекрухи мої дівчата вже їхали зовсім в іншому настрої. Після гарної коляди, яку вони заспівали бабусі, та зробила їм неочікувані сюрпризи – старшій доньці подарувала куртку, саме ту, яку вона хотіла. А молодшій – омріяну ляльку. Після цього їхній радості не було меж. А я сиділа за столом, дивилася на свою свекруху і думала, як же нам з нею пощастило.

Фото ілюстративне – vplate.

You cannot copy content of this page
facebook