fbpx
Життєві історії
Все було добре: чоловік сплачував рахунки, я сиділа з дітьми. На вихідних ми заповнюємо холодильник продуктами і саме тоді чоловік мені зізнався, що у нього закінчилися гроші, бо він втратив роботу ще три місяці тому. З’ясувалося, що в плані пошуку роботи і зміни місця праці він зовсім не пристосований. Довелося мені виходити на роботу, а чоловік сидить вдома з дітьми

Скільки б ми не говорили, що гроші – це не головне, але якщо їх немає, то в сім’ї відразу починаються негаразди. Наша родина теж жила дружно, поки ми не зрозуміли, що у нас несподівано накопичилося багато боргів. Це з’ясувалося не зовсім відразу.

Все було добре. Чоловік сплачував рахунки, я сиділа з дітьми. У Віктора була хороша зарплата з бонусами. Тому про гроші я якось не задумувалася – я просто просила грошей коли мені було потрібно і чоловік беззаперечно мені їх давав або переводив на мою картку необхідну суму.

Дві тисячі на чоботи? Добре. І на куртку три? Гаразд.

Але якось я надумала ходити в спортзал, а чому б і ні? Потрібні були гроші на абонемент, я попросила їх у Віктора, і помітила, що чоловік якось не відразу погодився, але не звернула на це увагу.

«Якщо треба, бери», – сказав він.

Потім були вихідні, і заповнення холодильника продуктами. Я задумала робити соління, лечо, і ще кілька цікавих закруток. Потім пес щось з’їв і довелося везти його до ветеринара. І кругом гроші, гроші. Віктор мовчки платив.

І за садок потрібно було. І за школу старшій дочці. А тут ще мама приїхала, і я попросила чоловіка взяти нам квитки в театр.

Квитки чоловік дістав. Та й з місцями не прогадав – хороші місця, на балконі. Мама була задоволена.

І тут чергова оплата по кредиту. І Віктор якось довго не починав розмову. Дочекався поки діти вляжуться, підсів до мене і каже: «Пробач, зараз я, звичайно, заплачу, але на наступний місяць навряд чи зможу це зробити».

«В сенсі?» – не зрозуміла я.

Виявилося, що Віктора звільнили вже три місяці тому, роботу він знайти не може, і всі мої запити він вирішував за допомогою кредитки, і навіть не однієї. Але потім фінансову подушку теж спустошили, і вирішити всі питання одному було складно.

«Мені соромно було говорити», – пояснював він. – Завжди були гроші, а тепер навіть не знаю, що робити…

«Іди кур’єром або вантажником. Я не знаю. Що роблять чоловіки, коли немає грошей?», – відповіла я йому, бо сама не до кінця розуміла, як ми тепер житимемо.

Віктор теж не знав відповіді. З’ясувалося, що в плані пошуку роботи і зміни місця праці він зовсім не пристосований. Довелося мені виходити на роботу. Знайшла дві роботи, чоловік сидить з дітьми.

Про розлучення я навіть не думаю, бо люблю свого чоловіка. Діти теж його люблять. Тільки я не знаю, що відповісти родичам і знайомим, коли вони питають з насмішкою, чому це я працюю, а чоловік сидить вдома.

Фото ілюстративне – prevention.com.

You cannot copy content of this page