Мій єдиний син мене дуже засмутив своїм вчинком, тому я стала на сторону невістки. Одружився Олег в двадцять років, Зоряні тоді було вісімнадцять років. Жити вони прийшли спочатку до мене, потім винайняли квартиру. Син тоді поміняв роботу, вирішили вони своєю родиною жити. Ми з Зоряною добре уживалися, я намагалася допомагати з онуком і в їхні справи не лізла.
Від мене вони пішли через рік після весілля, хоча я вважала цей крок неправильним. Молода дівчинка, дитина маленька, син один працює. Навіщо було з’їжджати, я не знаю. Свою думку я їм озвучила, але наполягати не стала.
Після переїзду вони прожили ще рік, а потім Олег заявив, що вони розлучаються. Це було як грім серед ясного неба. Начебто так добре жили. Що спричинило розлучення, я зрозуміла пізніше.
Виявилось, що на новій роботі у сина зав’язався роман із колегою. Про те, що Олег одружений, вона знала, але її це не зупинило. Потім з’ясувалося, що дівчина в очікуванні.
Після розлучення Зоряна виїхала до своїх батьків, вони живуть у тому самому місті. Я зі сватами бачилася тільки на весіллі, тож про сім’ю нічого сказати не могла. З колишньою невісткою я підтримувала зв’язок, регулярно намагалася приїжджати, бачитися з онуком, привозити гостинці та подарунки.
Син зі своєю новою подругою розписався, хотів привести її до мене, бо надумали брати житло в кредит, але я відмовила. Олег образився, видно було, але нічого не сказав.
З колишньою невісткою і онуком я продовжувала бачитися. Їм поки що не дали місця у дитячому садку, тому вона сиділа з дитиною вдома. Одного разу я до них приїхала, що називається, невчасно. І побачила, як вітчим прямо їй говорив, що в їхньому домі їй не раді. Сваха, мама Зоряни, мовчала.
Додому я повернулася під враженням. Зателефонувала до Олега, запитала, чи не соромно йому платити такі копійки на сина. Той відповів, що у нього незабаром друга дитина народиться, треба думати про іпотеку та нову родину.
Мені було гірко, що син так себе повів. Олег дуже схожий на свого батька, хоча майже його не знав. Цілу ніч я не могла заснути. Вранці я зателефонувала Зоряні і запропонувала їй переїхати до мене, доки вона не встане на ноги.
Вона швидко погодилася і вже ввечері з сумками була в мене. Ось уже кілька місяців живемо душа в душу, ніяких претензій у мене до неї немає, по дому все робить, готує добре. Я поки що працюю, тому вся домашня робота на ній. Вийде вона на роботу, там думатимемо, як далі житимемо. Але поки що все добре.
Синові я нічого не говорила, хоч і не приховувала факту, що поселила колишню невістку та онука в себе. Якось син про це дізнався за кілька місяців і образився на мене, що я його з дружиною не пустила до себе, а колишню невістку прийняла.
Я побажала синові самому пожити на ті аліменти, що він платить і поклала слухавку. Завтра треба буде сходити до нотаріуса. Не хочу, щоб квартира дісталася після мене синові, хочу допомогти онукові.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
