fbpx

Вранці я своєму чоловікові кажу – перекинь мені трохи грошей на картку, ну або готівку залиш вдома, якщо є. Піду після роботи в магазин сьогодні, холодильник вже порожній. А він мені, з таким обуренням: “А твоя зарплата де? Ти що, вже всі 6 тисяч кудись витратити за два тижні?” Та з таким подивом все це говорить, як ніби я «витратила» мільйон

– Вранці я своєму чоловікові кажу – перекинь мені трохи грошей на карту, ну або готівку залиш вдома, якщо є, – розповідає 35-річна Валентина. – Піду після роботи в магазин сьогодні, холодильник вже порожній. А він мені, з таким обуренням – а твоя, мовляв, зарплата де? Ти що, вже всі 6 тисяч кудись витратити, мовляв, за два тижні? Та з таким обуренням, знаєш, як ніби я «витратила» мільйон!

У Валентини цілком середньостатистична сім’я: чоловік, двоє дітей восьми та п’яти років. З самого початку живуть вони в квартирі, що належить батькам її чоловіка.

Розподіл обов’язків у сім’ї у них теж звичайний: побут і діти цілком і повністю на дружині. З огляду на це Валентина і роботу собі підбирала після декрету, на перше місце ставлячи аж ніяк не заробіток і кар’єрні перспективи, а близька відстань до будинку і можливість без особливих проблем відпрошуватися і брати лікарняні.

– Працюю зараз за малу зарплату, звичайно! – зітхає Валентина. – Чистими виходить небагато. Але зате маю можливість займатися будинком і дітьми. Начальство у нас хороше, все розуміє.

Працює Валентина до чотирьох годин, потім забирає дітей з саду та групи подовженого дня та йде додому «на другу зміну» – готувати, прати, прибирати і гладити.

– А бюджет у вас загальний в родині? Або як ви грошові питання вирішуєте? Хто платить за комуналку, продукти, покупки?

– Так я навіть не знаю, як назвати наш бюджет! – махає рукою Валентина. – Загальний або який – не зрозуміло. Платить той, у кого картка ближче. Хоча, звичайно, у чоловіка основний дохід, я – на підхваті. Але ми обоє купуємо продукти, платимо за квартиру, за сад, за шкільні обіди і так далі.

«Своїми» грошима Валентина також оплачує і особисті покупки: колготки, помади, перукарні і так далі.

При цьому гроші з обох карт йдуть все, в нуль, і в кінці місяця кілька днів родина живе за останні копійки. Їсти є що, звичайно, але купують їжу дешеву, під’їдають запаси круп і з великим нетерпінням чекають заповітної есемески про зарахування грошей.

Чоловіка така ситуація вельми засмучує. Жити з двома дітьми і зовсім без накопичень не можна, раз у раз сердиться він. Навіть пенсіонери зі своїх смішних пенсій примудряються щось відкладати.

– Треба не витрачати менше, а заробляти більше! – говорить Валентина.

Пів року тому чоловік Валя знайшов підробіток – ходить на нього два-три рази на тиждень вечорами після основної роботи. Але ось парадокс – ці гроші в бюджеті зовсім і не відчуваються. Накопичень як не було, так і немає, і більше того – останні пару місяців вони точно так само перед зарплатою сидять на крупах і макаронах.

А в цей раз чоловік раптом почав заперечувати Валентині не на жарт.

– Чоловік раптом вирішив, щоб я звітувала, куди я витрачаю свої гроші! – сумно говорить Валя. – Просить виписку з рахунку показати. Чому я маю це робити? Це моя зарплата! Я все до копійки витрачаю на сім’ю, на дітей. Та й сам факт, що з мене просять звіту, м’яко кажучи, неприємний.

А чоловік Валі вважає, що він правий, але як зарадити дружині витрачати гроші, він не знає.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – autoconsulting.

You cannot copy content of this page