fbpx

Вперше за багато років свекруха запросила мене на Різдво, хоча вона вже лежала, рідко ходила і готувати нічого не могла. Я всі страви принесла з собою. Дуже здивувалася, що двох інших невісток не було. Всю свою їжу я виставила на стіл і ми сіли вечеряти. Коли поїли, то свекруха лягла і почала з нами серйозну розмову. Вислухавши все, я здивувалася, але виду не подала. Спокійно встала з-за столу, зібрала свій посуд і сказала свекрусі, щоб більше нас не чекала, ми вже не скоро прийдемо

Як тільки я познайомилася зі своєю свекрухою, лиш перший раз побачила її, наші відносини з нею зовсім не склалися. Вона ніколи не сприймала мене, як рідну і близьку людину. Їй ніколи не подобалося, що її старший син, який в усьому допомагав їй, тепер слухає іншу жінку, все робить лише для неї.

Я завжди думала, що коли роки минуть, то вона звикне до мене, а я в її обличчі знайду собі другу маму. Але час спливав, а відношення матері чоловіка до мене зовсім не змінилося, вона була холодною і завжди байдужою до мене. Я спочатку намагалася налагодити з нею хороше спілкування, а потім змирилася з цим.

Я її поважала, звичайно, і була їй щиро вдячна, що вона виховала хорошого сина, мого чоловіка.

З народженням нашої дочки, свекруха стала більш дружелюбніше ставитися до мене, перестала нашіптувати чоловікові невтішні слова на мою адресу. Вона любила свою внучку, так як завжди мріяла мати дочку. Я привозила доньку до неї на вихідні, і ми стали трохи спілкуватися зі свекрухою.

А після того, як два молодші її сини одружилися, свекруха перемкнула всю свою увагу на них. Вони з сім’ями жили близько до свекрів, а ті в усьому допомагали їм, завжди давали гроші, сиділи з їх дітьми. З тими двома своїми невістками спілкувалися, проводили разом свята, часто ходили один до одного в гості. Батьки чоловіка допомагали фінансово своїм молодшим синам і своїм онукам, про нас вони зовсім не згадували.

Ми стали рідко зустрічатися, тим більше переїхали в сусіднє місто. Нашій сім’ї ніхто не допомагав, так як батьки чоловіка вважали, що ми дуже добре живемо. Зі своєю онукою вони теж уже не бажали спілкуватися, навіть з днем ​​народження забували привітати. Мені трохи було сумно, а потім я звикла до того, що у нас такі відносини з батьками чоловіка.

А потім свекра не стало, свекруха сумувала після цього. Вона багато лежала, бо було нелегко ходити, вже роки все ж взяли своє. Фахівці сказали, що їй потрібний постійний догляд, але ті невістки, яким вона багато років допомагала і давала гроші, не хочуть за нею доглядати.

Цього року свекруха вперше запросила мене на Різдво, хоча вона вже лежала, рідко ходила і готувати нічого не могла. Я всі страви принесла з собою. Дуже здивувалася, що двох інших невісток не було. Всю свою їжу я виставила на стіл і ми сіли вечеряти. Коли поїли, то свекруха лягла і почала з нами серйозну розмову.

Вона сказала, щоб ми жили з нею в її великому будинку, доглядали її, а вона потім його нам залишить.

Але я відмовилася, бо нехай ті невістки її доглядають, яким гроші все життя віддавала. Виходить, що їм все даремно дісталося, а я маю ще багато років біля неї сидіти, щоб мені щось дісталося. А якщо свекрухи не стане, то ще й сини її будуть на цю хату претендувати. Нащо воно мені треба тепер, я теж хочу спокійно пожити.

Я встала з-за столу, зібрала посуд і сказала свекрусі, щоб більше вона нас не чекала, ми вже не скоро прийдемо.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page