fbpx
Життєві історії
Восени свекруха приїхала до нас на дачу збирати урожай. Вона завжди вирощувала там огірочки, помідорчики, закатувала в банки і роздавала усім. Коли свекруха побачила, що я грядки переробила на квітник, сказала, що дачу забирає назад, тому що я не господиня

Ми з свекрухою ніколи особливо не дружили, але і якихось особливих непорозумінь теж між нами не було. Поки свекруха не віддала нам дачу. Відтоді і почалася ця історія.

У батьків чоловіка є дача. Вони все життя туди їздили, щось садили, будували і вкладали туди купу грошей. Як свекруха пішла на пенсію – вона практично там оселилася. Огірочки, помідорчики, яблука – все це вона вирощувала, закатувала в банки, роздавала сусідам. Ну і нам, звичайно, привозила і передавала. А минулої зими вона трохи занедужала і сказала, що більше немає сил працювати на дачі..

На сімейній нараді свекри вирішили подарувати дачу нам. Ми, звичайно, дуже зраділи – буде куди на вихідні поїхати, та й дітям свіже повітря добре, і друзів можна запросити на шашлик. Але, я з самого початку не збиралася там грядки розводити і на них працювати, як це робила свекруха. Ми досить заробляємо, щоб купити овочі та фрукти в магазині. Я прибрала всі грядки, посіяла газонку, розбила квітники, купили і поставили гойдалки для дітей, зробили шашлична зону. Все літо ми чудово відпочивали на дачі.

І, ось, восени свекруха приїхала до нас на дачу. Вона, як виявилося, приїхала урожай збирати. А його-то і немає. Що вона нам говорила, напевно, всі сусіди чули. Слів свекруха не вибирала. Я вже аж почала хвилюватися за її самопочуття. І, що я тільки про себе не почула, що я господиня нікудишня і що я звела працю усього її життя нанівець. Ну добре. Свекруха у нас не залишилася – висловила все, що про нас думає, тут же зібралася, і поїхала.

А вчора чоловік зайшов до мами в гості і запитав: чи не залишилося у неї баночки огірочків з минулого року? Так, уявляєте, що вона вчудила. Каже: «Так, залишилося». І виносить чоловікові банку, повну набиту сушеними квітами. І каже: «Ось вам огірочки, і дружині своїй передай – нехай поїсть, і внучат моїх почастуй. Вам, адже, важко за грядками доглядати. Ось, що виростили – то і їжте».

Я, чесно кажучи, ошелешена, такого я від неї точно не чекала. Я вважаю, що це повна нісенітниця.

Свекруха попередила чоловіка, що на наступний рік буде сама дачу садити. У сенсі, садити? Ми стільки грошей туди вклали. Обіцяли дітям на наступний рік басейн зробити. Тепер, навіть, не знаю, як бути? Запропонувала їй, що буду сама їй в магазині овочі купувати, щоб вона свої банки крутила.

А вона розмовляти зі мною не хоче. Це що? Невже їй якісь банки з огірками дорожче власних онуків? Адже діти вже мріють про наступне літо і про басейн. Навіщо було обіцяти нам цю дачу, щоб тепер її у нас забрати? Я вважаю, що це не дуже порядно з її сторони, так з нами поступити.

Фото ілюстративне – notagram.

facebook