fbpx
Breaking News
Микoлу одpужили бaтьки. У новій сім’ї у нього наpодився син. Тільки без любoві він  через кілька років pозлучився. Зустрів іншу дівчину, але пiшов і від дpугої дружини. В його сеpці як і раніше жила Надія. А вона не pозуміла, як коxаний повірив в бpехню і навіть не спpобував у всьому pозібратися
Віра чaстенько залuшалася нoчувати в «кoлєжанок». – Я нe люблю тeбе, мaмо, – скaзав якось сuн. – Iнший тaку дpужину в поpошок зiтер би, – вичuтував Віктора дядько Назар, материн рідний брат. А Віктор всe її пpощав
– Ти недoлуга, і незгpабна! – кpичала моя дpуга дpужина на мoю дoнечку. А потім сказала: – Значить так! Мені це набpидло. Вибиpай, або я, або вона! – Я залuшив свою дpужину, але не дuтину! – обуpився я
Марія дoвго бyла сaмотньою. Їздила до Пoльщі на заpобітки. Кілька раз pобила спpоби ствоpити сiм’ю, та у шлюбi нi з ким нe бyла.  Сестри її повиxодили зaміж, ствоpили свої сім’ї, а вона жuве спoгадами
– Ти, Лeсько, pозум мaєш? Така кpасива дiвчина, нaвіщо тoбі кaлiка здaвся? Леся вискoчила зaміж за сусіда, жили бeз любoві, але  змiнити щось бoялася. Оксана теж вuйшла зaміж – за бaгача
Життєві історії
Вони домовилися зустрітися в кафе 26 травня. Він не прийшов: Сумна історія з несподіваним фіналом!

Сумних історій про закоханих на світі вистачає. Головне – щоб у них був хороший фінал. 25 травня.

У нього завтра день народження. Вони домовилися зустрітися в кафе 26 травня.

Він не прийшов 27 травня. Він приїхав вдень. Вона вийшла до нього. Він щось говорив, виправдовувався. Вона не чула.

Пройшло 2 місяці. Він ні разу не приїхав. Вона сиділа в кафе з подругою, пили каву.

Читайте також:  Ледве випросила у подруги рецепт! Цей особливий салат спричиняє фурор на святковому столі!

Подруга закуривши сказала:

– Ти знаєш, що він одружився?

Вона тихо запитала:

– Коли? – 26 травня.

Осінь. За вікном дощ. Задзвонив телефон.

– Так. – Відповіла вона.

– Привіт. – Це був він. – Як твої справи?. – Ледь чутно запитав він.

– Дуже добре. Чому ти не сказав, що одружився?

– Чому я повинен був тобі це говорити?

– Навіщо тоді дзвониш?

– Сказати тобі, я радий що одружився на ній, а не на тобі. Він поклав трубку.

Минуло 10 років.

Весна. Неділя. Ранок. З відкритого вікна доносився спів птахів. І легкий, свіжий вітерець обдував її тiло. Вона прокинулася від телефонного дзвінка.

– Так? – Пошепки запитала вона.

– Привіт!

Вона впізнала його голос.

– Привіт! Що хотів?

– Я зрозумів, що зробив помилку. Я хочу повернутися до тебе.

Вона мовчала.

– Скажи що-небудь, не мовчи.

– Я рада, що ти одружився тоді на ній, а не на мені.

Вона поклала трубку. Повернулась до свого щастя. Прилягла йому на грyди. Він ніжно поцілував її в лоб, запитав:

– Хто дзвонив?

– Та так, помилилися номером.

P.S. Цією історією нікого не здивуєш. Ми часто бачимо щось подібне, а може, навіть переживаємо таке самі. Головне, що в підсумку – кожен отримує по заслугах! Я «ЗА» таку життєву справедливість!

Related Post