fbpx
Життєві історії
Вона прокинулася, повернула голову, а поруч спав не коханий, а законний чоловік. Розпочалася сумна реальність. З нескінченними хатніми справами і без жодної крапельки любові. Але тепер Оксана знала, що за сотні кілометрів живе людина, яка кохатиме її вічно

Вона прокинулася від приємного сновидіння, повернула голову, а поруч спав не коханий, а законний чоловік. Шкода, що сон скінчився і розпочалася сумна реальність. З нескінченними хатніми справами і без жодної крапельки любові. Але тепер Оксана знала, що за сотні кілометрів живе людина, яка кохатиме її вічно. Їй було байдуже в глибині душі, чи засудить її хтось, але це буде таємницею її знедоленого жіночого життя.

Закохалася Оксана у свого одногрупника ще на першому курсі інституту. Він не був гарним, він був особливим. Мав якусь дивну харизму, яка заворожила багатьох дівчат групи і, звісно ж, Ксеню. Вона не виказувала своєї зацікавленості, але кожного разу чекала, що Ігор підійде, поговорить, хоч би й ні про що. Але при цьому так пильно-пильно дивитиметься в очі. Ксеня досі пам’ятає його незвичайний колір очей — світло-карі, із темно-коричневими цяточками, для неї вони були якимись гіпнотичними. Щоразу дівчина вхоплювала можливість подивитись коханому в очі, згодна була цілу вічність не відводити погляду. За матеріалами

Оксана була не із тих, хто приходить і завойовує чоловічі сеpця. Вона просто любила і вірила, що вони колись будуть разом.

Якось він із друзями приніс їй на двадцять перший день народження цілий оберемок квітів. Бабуся продавала їх у переході маленькими букетиками, а одногрупники купили у жінки все і принесли іменинниці. Ініціатором, звісно, був Ігор.

Ксеня все ще у нічній сорочці пішла в іншу кімнату і взяла студентський альбом. Сіла на ліжко, почала гортати пожовклі сторінки. Ось вона з коханим стоїть в обіймах, а її очі так і світяться від щастя. Тоді у дівчини був день народження й іменинниця попросила Ігоря сфотографуватися з нею на пам’ять. Скільки разів після закінчення університету вона розгортала цей альбом — не злічити. Наступне фото на студентській вечірці — вони сидять поруч, та тільки як друзі. Невідомо, що хлопець відчував до неї, але вона любила його усім серцем, усією душею линула до нього.

Одного разу Ігор зателефонував вночі і сказав, що проходить повз вікна її гуртожитку. Щоб не будити мешканок своєї кімнати, вона вибралася на підвіконня і подала йому знак кишеньковим ліхтариком. Дівчата у кімнаті прокинулися і не могли зрозуміти, що відбувається, а потім часто із усмішкою згадували цей випадок. Вони дружили п’ять років, а потім настав випускний вечір. І з того часу одногрупники втратили одне одного на довгий час.

Оксана була симпатичною дівчиною, тому мала популярність серед чоловіків. Довго всім відмовляла, але час вилiкував її сеpце і вона дозволила собі бути коханою. Через випадкових знайомих Ксеня дізналася, що Ігор живе в приймах у якоїсь дівчини і вони збираються одружитися. Тоді її надія бути разом із коханим майже повністю згасла і вона погодилася бути дружиною свого тодішнього хлопця.

Надіялася, що народить дитину — і її життя зміниться на краще. Але очікуваної другої смужки на тесті так і не з’явилось. Якось Ксеню відрядили з роботи на курси підвищення кваліфікації, на той час вона мала за плечима п’ять років сімейного життя. За цей час подружжя жодного разу не їздило на відпочинок — якщо і брали відпустку, то залишалися вдома.

Оксана, звісно, дуже зраділа, що матиме можливість поїхати в обласний центр, а до того ж зустрітися зі старими студентськими друзями. Як не намагалася вигнати із своєї голови думки про Ігоря, нічого не вдавалося. Він так і стояв перед очима, веселий, привітний, а поруч під руку вона уявляла його дружину. До того ж вона знала, що Ігор на той час уже був батьком трирічного сина.

…За столом улюбленого колишніми студентами кафе сиділа Оксана й Ігор.

Говорили про все і незчулися, як за вікнами настали сутінки. Гуртожиток, у якому тимчасово жила Ксеня, був уже зачинений, і Ігор запропонував їй заночувати у готелі. Тієї ночі вона вперше відчула себе найщасливішою жінкою на світі. Він взяв на роботі відпустку за свій рахунок, і кожного дня, як на крилах, летів до своєї коханої, а ввечері повертався до жінки й дитини.

Закохані провели разом чудовий тиждень, але настав час розлучатися. Оксана запитала, що буде з їх коханням, а Ігор відповів, що воно житиме у їх серцях, але ніхто окрім них не повинен через це стpaждати. Вони навіть не обмінялися номерами телефонів і знову зникли, кожен у своє життя.

Удома було усе як завжди, крім гори невимитого посуду, розкиданих по квартирі речей чоловіка і самої Ксені. Вона повернулася додому іншою.

Чоловік зрадів, дізнавшись що дружина чекає дитину, він навіть гадки не мав, що вона йому зрадила. Згодом Оксана народила симпатичну дівчинку і назвала її Надією.

…До повноліття дочка жила з батьками, а потім вступила до університету і переїхала жити в обласний центр. Для матері була несподіванкою перша закоханість доньки. Вона розповіла, що її коханий третьокурсник, це був прийомний син Ігоря. Минуло декілька років і вони породичалися.

На схилі років Оксана доглядала Ігоря і вони були безмежно щасливі.

Тетяна ЧИРВА

Фото ілюстративне, з вільних джерел