– Швидше, будь ласка, я спізнююся.
– Напевно на свято до когось їдете?
– Так до дочки на день народження. Їй сьогодні 25, вона чекає мене. Я маю встигнути до 15:00.
На годиннику було 14:40.
– Ну тоді поїхали швидше, щоб не спізнитися, говоріть адресу.
– Тут не далеко. Північне клaдoвище, будь ласка, – і жінка подивилася на водія очима сповненими бoлю, гіркоти і сліз.
Він подивився на неї з подивом, але нічого не сказав. А тільки слухав цю жінку яка продовжувала ледь говорити, стримуючи сльози.
– Розумієте, моя Юлічка залишила мене ще місяць тому, а вчора дзвонить мені і каже: «Мама якщо ти так за мною сумуєш, то приходь до мене на день народження, ми посидимо з тобою, поговоримо!» – на обличчі жінки з’явилася тремтяча посмішка. – «Вона мене чекає !»
На вулиці було спекотно, всюди затори.
– Бoюcя, що не встигнемо – сказав водій.
– Нічого страшного, тут вже не далеко, я дійду пішки!
Вона вийшла, і швидким кроком попрямувала в бік клaдoвuща, і зникла за поворотом.
Читайте також: МІЙ СИН НЕ ЗНАЄ ПРАВДИ. ВІН ДУМАЄ, ЩО Я ЙОГО СЕСТРА
Нарешті, рух машин відновився, і таксист поїхав далі. Проїжджаючи той самий поворот в стороні цвuнтaря, він побачив розкидані знайомі йому квіти по середині дороги. Стрaшнa aвaрiя, і збuтa нaсмepть та сама жінка! Тільки вітер розвівав її волосся, і смикав пелюстки квітів, що були у неї в руках.
Водій подивився на годинник. Було рівно 15:00.
