fbpx

Вона лише на чужині, у далекій Італії, зрозуміла, що невістка – це не лише чиясь дитина

Щоб невістка стала донькою. Тільки тут, на чужині, коли лишень маю вільну хвилинку, беру до рук улюблену газету, яку передають мені з дому. Перечитую по кілька разів, пише nday.

Вона – ніби віконечко в Україну, за якою дуже сумую, за яку переживаю. Тому завжди цікаво дізнатися про історію моїх землячок, в яких іноді впізнаю своїх знайомих. Порадію чи потрuвожусь за них. Іноді й наплачусь.

Хочу розповісти і про своє життя. Розумію, що тема: свекруха – невістка – завжди була суперечлива і віє прохолодою. Але повірте, є дуже хороші, милі невістки!

Утім, не варто забувати, що невістка не лишe чиясь дитина, але й дружина вашого сина, матір ваших онуків.

Ми з чоловіком виростили єдиного сина Олега. Хоч я завжди мріяла мати ще й доньку. І тепер її маю! Моя невістка Тетяна Шепета із села Озерна Зборівського району стала мені донькою. Лагідна, ніжна, розсудлива, вихована, ввічлива, трудолюбива – усе це про неї, Тетянку.

З нарoдженням донечки Карінки додалося Тані приємних турбот, але не буває і дня , щоб вона не зв’язалася зі мною у соцмережі. Запитає, як справи, чи не втомилася, чи здорова. Покаже онуку, щоб розвеселити моє серце, адже душа так рветься до нашого маленького сонечка!

Бачити щастя в очах сина, знати, що дружина для нього – вірна і надійна половинка – що іще треба для матері?

А ще Таня завжди радиться з Олегом. Дослухається до думки і своїх батьків, і моєї, за що я їй щиро вдячна. Це – приємно. До Олега також ставиться з повагою і розумінням, із любов’ю піклується про нього.

Читайте також: ВIДВEРТА СПОВІДЬ ЕМІГРАНТКИ: ЯК ЖИВЕ УКРАЇНКА В ОДНІЙ З НАЙБІЛЬШ ЗАКРИТИХ КРАЇН СВІТУ(ФОТО)

Я щиро дякую своїм сватам – Богдану Миколайовичу і Надії Ярославівні Шепетам за те, що гарно виховали доньку Таню, тепло прийняли у свій дім мого сина Олега.

Усім свекрухам хочу сказати, щоб невістка стала донькою, треба бути для неї – матір’ю.

Леся КЕБА. Італія, Рим.

You cannot copy content of this page