fbpx
Життєві історії
Влітку свекруха повернулася з-за кордону, була там на заробітках. Не стало її сестри, в якої не було дітей, і вона залишила свою квартиру матері мого чоловіка і та якраз оформляла спадок. Тоді була моя мама в нас в гостях і почула цю розмову

Маму мою тато залишив з трьома дітьми, мені було тоді 14 років, братові – 10, а сестрі – 7. Мамі було дуже непросто, жили ми всі в двокімнатній квартирі. Добре, що вона була мамина і їй не прийшлося ще думати про житло.

Скільки пам’ятаю, мама постійно була на роботі, приходила пізно, готувала нам вечерю, я їй в тому допомагала, потім ми лягали спати, а вона ще прала і прибирала, я розумію, як їй одній було важко з трьома дітьми.

– Коли ти вже вийдеш на роботу і станеш заробляти гроші, щоб мені вже було легше, – постійно говорила вона мені, тоді ще дитині.

Та після школи я не пішла на роботу, а пішла навчатися. Мама була незадоволена, сказала, що краще б я десь пішла працювати, щоб вона одна не забезпечувала нас усіх.

Після того я знайшла підробіток і стала сама заробляти трохи грошей, щоб мама не витрачалася на мене, щоб їй було легше. А потім я зустріла Василя. Він мешкав з мамою в квартирі. Три місяці ми зустрічалися і я зрозуміла, що це саме та людина, з якою я хочу жити.

Василь покликав мене заміж, але жити я з його мамою не хотіла. Свекруха розуміла мене і ми всі вирішили, що ми з Дмитром візьмемо квартиру в кредит, свекруха якраз збиралася на заробітки в Італію, сказала, що свою двокімнатну квартиру вона поки здасть в оренду, а ми цими грошима будемо виплачувати кредит. Свекруха дуже добра жінка, я все життя їй буду вдячна, нам вона дуже допомогла.

Моя мама часто телефонувала мені, сказала, що брат одружився, привів невістку додому, вона просила, щоб я їй допомагала, але в мене був кредит, тому я сказала, що не можу давати їй гроші.

Згодом я народила доньку, кредит ми виплачували без проблем, загалом жили добре. Іноді свекруха приїжджала до нас з Італії, гостювала тиждень, привозила різних гостинців багато, іноді допомагала матеріально. Мама чоловіка дуже нам допомогла.

А потім не стало сестри моєї свекрухи, у неї не було дітей, тому свою однокімнатну квартиру вона заповіла своїй сестрі, мамі мого чоловіка. І свекруха якраз оформляла спадщину, гостювала у нас. В той вечір до нас і моя мама прийшла. Коли дізналася, про ту квартиру, то стала просити, щоб сваха туди пустила жити мою сестру, адже та буде виходити заміж, чекає дитину, а жити їй ніде. Я не хотіла, щоб свекруха погоджувалася, та мама чоловіка пошкодувала мою родину і впустила в квартиру мою сестру Наталю.

Але я сказала сестрі відразу, що мама чоловіка повернеться з Італії і буде жити в цій квартирі, тому їм потрібно подумати про своє житло, відкладати гроші, поки житимуть тут. Наталя народила сина, згодом він пішов в садочок, а вона вийшла на роботу. Наче справи в них налагодилися.

Та згодом повернулася мама чоловіка, сказала, що їй вже у 65 років важко доглядати за старенькими людьми і вона залишиться вдома. Я відразу набрала сестру і сказала, щоб за місяць вони з чоловіком з’їхали з квартири. Сестра й слова не сказала, поклала телефон. А згодом мама моя вже до нас прийшла, стала просити, щоб я залишила сестру, вона другу дитину чекає, їй нікуди йти. та я пояснила, що потрібно думати раніше, а не перекладати свої проблеми на чужі плечі.

Сестра повернулася жити до мами. Тепер вони усі ображаються на нас з чоловіком і його мамою. Моя мати каже, що через мене вона тепер живе на кухні, в той час, як ми маємо три квартири, мовляв, совісті в мене немає, вона надіялася, що я їй допомагатиму, а я жодної копійки їй не дала за ці всі роки.

А я вважаю, що моя мама сама винна, вона сама привчила вже дорослих дітей, що має їх забезпечувати.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page