fbpx
Життєві історії
Влітку мені зателефонувала мама, вона сказала, що моя сестра занедужала і попросила позичити гроші. Я тоді дала їй 25 тисяч гривень, а мама обіцяла, що повертатиме мені гроші частинами зі своєї пенсії. Спочатку вона мені віддавала борг, а потім мами не стало. Минуло багато часу і я подзвонила сестрі, запитала, коли вона мені поверне решту грошей. Сестра дуже здивувалася і сказала, щоб я навіть не сподівалася на неї

Сама я родом з невеличкого села, а зараз живу в місті, так склалося в житті.

Я зараз добре заробляю, вже років 10, як маємо з чоловіком свою власну справу, вона невелика, але приносить нам стабільний хороший дохід. Є у мене дві квартири, бо маю донечку 14 років, то ми з чоловіком для неї на майбутнє придбали. Маємо з чоловіком два недешевих автомобілі.

Якось так склалося, що я не маю подруг. Більшість людей нам в усьому заздрять, вважають, що ми маємо легкі гроші, бо наш бізнес процвітає і навіть зараз у такі важкі часи приносить нам досить таки гарний прибуток.

Але ми з чоловіком живемо дуже добре, ділимо все навпіл: і радість, і турботу. Тому нам добре і в своїй маленькій сім’ї.

5 років тому мені зателефонувала моя мама, сказала, що сестра несподівано занедужала, нічого серйозного але потрібні чималі гроші, щоб стати їй на ноги. Просила мене позичити чималу суму, а вони мені віддаватимуть частинами.

Моя сестра Олеся одна виховує сина, чоловіка вона немає. Тому я, не роздумуючи, позичила рідним 25 тисяч гривень. Всі були неймовірно вдячні, не могли надякуватися мені.

Перших пів року мені мама віддавала з пенсії по одній тисячі гривень. Я не розуміла, чому не долучається сестра, адже вона теж заробляє, але я мовчала, адже вони живуть в одній хаті, то нехай самі там і розбираються.

А потім мами не стало. Відповідно, борг мені ніхто не повертав чимало часу.

Я пів року мовчала, а потім звернулася до сестри. Запитала прямо, коли вона мені поверне гроші, які я давала на її лікування?

Олеся була дуже здивована, вона сказала, що нічого мені не винна, то мама гроші позичала. Сестра сказала, що відмовляла маму від позики, а вона сама наполягла, тому вона мені нічого не винна.

Нашої мами вже немає, тому я вже ніколи не дізнаюся правду. Але про те, що я позичила гроші для сестри, а не для мами, Олеся добре знала.

Для мене це не такі вже й великі гроші, але мені дуже сумно на душі від того, як повела себе зі мною рідна мені людина.

Що тепер робити я не знаю. В хаті ще залишився мій тато, я хочу його провідати, але там живе сестра, а її бачити я точно не хочу, тому не їжджу туди вже чимало часу. Як мені вчинити, адже такий камінь залишився на душі?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page