fbpx

Влітку чоловікові дали відпустку на 2 тижні. Ми вирішили до друзів поїхати в Одеську область, у них будиночок біля моря. Свекруха якраз втратила роботу і ми попросили посидіти її з нашими дітьми 4 і 6 років. На їжу дітям залишили 7 тисяч гривень. Ніби як досить на сніданок, обід та вечерю, садочки якраз тоді не працювали. Вона погодилася, навіть зраділа. Я телефонувала їй щодня, запитувала чи все добре. Свекруха не пожалілася жодного разу. Коли ми повернулися, вона якось швиденько пішла додому, сказала, що справ багато. Коли я зазирнула в відро для сміття, то аж сіла. Я відразу набрала свекруху, запитала, як вона могла так вчинити, це ж малі зовсім діти

Я зараз дуже засмучена, що не передати словами, і все через незрозумілий для мене вчинок моєї свекрухи. Влітку чоловікові моєму дали відпустку. Вирішили ми поїхати на своїй машині до друзів – день в дорозі, і ми у них в заміському будинку на морі. Дітей вирішили не брати з собою у нас їх двоє 4 і 6 років. Свекруха якраз тоді залишилася без роботи, але є пенсія, вирішила поки паузу зробити, відпочити. Запропонували їй посидіти з дітьми ці два тижні, не безкоштовно, звичайно, на їжу дітям залишили 7 тисяч гривень. Ніби як досить на сніданок, обід та вечерю, садочки якраз тоді не працювали. Мати мого чоловіка відразу погодилася, навіть зраділа.

Свекруха на цей час переїхала до нас – ну навіщо речі тягати і до своїх ліжечок діти звикли. Ми всі вирішили, що так буде краще. Чесно кажучи – це вперше ми так надовго залишили дітей на свекруху, зазвичай вона якщо приїжджала, то просто на день – відвести дітей в парк, у двір або на разваги якісь. І то – ми давали дітям гроші зі своєї кишені, свекруха любить прибіднятися, що в неї з собою нічого немає, і живеться їй непросто. Коли ми їхали, я попросила свекруху сильно дітей не балувати цукерками і чіпсами: це шкідливо, і вони ці ласощі можуть нескінченно їсти і ще випрошувати знову. Сказала, щоб вона варила їм супи, вранці кашки, ввечері – що захочуть, але щоб давала їсти щось корисне. Ми з чоловіком поїхали.

Я часто дзвонила, питала, як вони там поводяться, чи все гаразд, в принципі так і було, свекруха жодного разу мені не пожалілася на дітей. Повертаємося додому, діти хоч веселі, але трохи схудлі, але це навіть плюс: зайва вага у обох все ж був. Свекруха якось відразу втекла додому, мовляв, у неї ще справи. Я стала діставати мішок сміття, а там пакетики з-під копійчаних супів типу «мівіни»! Я ніколи дітям такого не давала! Питаю у них: «Ви що це – їли?». Вони, радісні: «Так, кожен обід і з різним смаком! Нам так подобається! Ми самі просили у бабусі їх купувати, вони такі смачні!» Я так і сіла!

Стала з’ясовувати, що вони ще їли? Ага, каші, млинці бабуся вранці пекла з варенням, я сама по осені кручу, ввечері сосиску або котлетку одну! З гречкою, макаронами або рисом. Овочі бабуся не давала, тому що діти їх не люблять! З фруктів – яблучко навпіл. Але найулюбленіше у них були ці супчики з “мівіни” – їм подобалося навіть так просто ці сухі макарони гризти! Дзвоню свекрусі, а вона навіть не виправдовується зовсім: так, мовляв, дітям подобався цей суп, вони просили. Я кричу в трубку: «Це ж недобре – там одні хімікати, як можна було це щодня дітям давати їсти!» Вона каже, що спеції не висипала в макарони, діти з майонезом їли так, що за вухами тріщало! Ох, ще й з майонезом! А про овочі та фрукти я їй кілька разів говорила: хочуть діти або не хочуть, просити їх їсти, це ж вітаміни! Заощадила, яблучко в день на двох і все!

Ось, до речі, і про економію. Я підрахувала приблизно, скільки в день виходило на дітей. Так там копійки якісь! Вони ніде не розважалися, хіба що у дворі гуляли. Дзвоню знову свекрусі: мовляв, куди ще добра половина грошей пішла? І тут вона мене здивувала взагалі! Каже: «Діти здорові? Значить можна і на невелику суму їх годувати. 7 тисяч гривень ви мені дали? Так, дещо залишилося з грошей, але у мене на носі ювілей, подарунки від вас мені не потрібні, вважайте, що подарували грошима, мені ж теж треба стіл накрити. Роботу я втратила, пенсія маленька, по-іншому мені ніяк. Ну так, заощадила, але діти ж голодними не були!»

Чесно кажучи, я аж розсердилася від такого нахабства, сама телефон відключила, щоб не висловити те все, що я про неї думаю. Я накричала на чоловіка, сказала, щоб ноги його матері у нас вдома більше не було, якщо вона на дітях так заощадила, а малі відразу в сльози: «Хочемо, щоб бабуся приїхала, з нею добре, вона з нами грається!» Чоловік сидить мовчить – таке враження, що йому взагалі все одно! Думаю, що дітей треба вести до фахівців, щоб оглянули їх, без наслідків такі справи не проходять. Як це так – спами цими тижнями годувати зовсім ще маленьких дітей? Ось як тепер довіряти цій пані? Я її бачити більше не хочу! Подарували б ми ці гроші на ювілей, не розсипалися б, але так підло вчинити як вона – це взагалі зрозуміти не можу! Я хіба не права в цьому?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page