Вірочко, треба 10 тисяч євро, у тебе ж точно є, – зателефонував мені мій чоловік в Італію. Я дещо здивувалася, навіщо йому така велика сума? У нас же все є: будинок на два поверхи, навколо будинку ми вже давно все довели до пуття, машина, сина свого ми квартирою забезпечили. То ж я не могла зрозуміти, для чого чоловік просить в мене ці гроші. – Петре, гроші у мене є, але я хочу знати, для чого вони тобі

– Вірочко, треба 10 тисяч євро, у тебе ж точно є, – зателефонував мені мій чоловік в Італію.

Я дещо здивувалася, навіщо йому така велика сума? У нас же все є: будинок на два поверхи, навколо будинку ми вже давно все довели до пуття, машина, сина свого ми квартирою забезпечили. То ж я не могла зрозуміти, для чого чоловік просить в мене ці гроші.

– Петре, гроші у мене є, але я хочу знати, для чого вони тобі. Чи не захворів ти, бува? – захвилювалася я.

– Ти мені просто зараз дай ці гроші, і нічого не питай. А приїдеш, я тобі все поясню. І ні, я не захворів, зі мною все нормально, – каже.

Дзвінок чоловіка не давав мені спокою. Я відчувала, що щось не так, але не могла зрозуміти, що саме. Ми з ним у шлюбі вже понад 40 років, одружилися молодими, нам ледь по 20 виповнилося. У нас син народився, Юрій наша гордість.

Але син поїхав з дому вчитися, і нам удвох стало дещо сумно. Тоді я і надумала на заробітки їхати. Чоловік не мав нічого проти, і так я стала заробітчанкою.

Вже 20 років я живу і працюю в Італії. За цей час я багато до чого доробилася, і чоловік це визнає, що і дім, і все, що в домі, і квартира, і машина – це чисто моя заслуга.

Додому я приїжджала лише раз на рік, як правило на свята – різдвяні чи великодні. Побуду 3-4 тижні і назад. Те, що я бачила вдома, мене не могло не тішити, чоловік мій виявився добрим господарем, і я розуміла, що не даремно так важко гарую на чужині.

Сина ми одружили, я йому квартиру купила, потім ще з машиною допомогла. І так, грошима, постійно допомагаю, бо у нас з чоловіком вже все є.

Одним словом, я думала, що все правильно роблю. Сподівалася, що ще рік-два і повернуся додому, а там ми собі з чоловіком нарешті заживемо, навіть планувала, що на старість ми з ним будемо подорожувати, я тут в Італії надивилася на таке, вони на пенсії постійно кудись подорожують.

Ці 10 тисяч євро, які попросив у мене чоловік, не давали мені спокою, і я вирішила їхати додому і особисто їх привезти, а заодно з’ясувати, для чого йому знадобилася така велика сума.

Петро був дуже здивований, коли побачив мене на порозі нашого дому, адже Різдво вже минуло, а до Великодня ще далеко.

– Ось, гроші, – кажу. – Але розповідай, навіщо вони тобі.

Чоловік опустив голову, він зрозумів, що далі вже нема куди мовчати, бо правда і так вилізе, тому чесно зізнався, що у нього є дочка. Дівчина вийшла заміж, хоче придбати квартиру, їй не вистачає певної суми, і вона вирішила попросити її у свого батька.

З’ясувалося, що ця історія вже доволі давня. Як тільки я поїхала на заробітки, у чоловіка мого з’явилася інша жінка, яка народила дитину.

Вони вирішили, що з сім’ї Петро йти не буде, але буде допомагати їм матеріально. Зробити це було не складно, адже я постійно висилала гроші чоловікові, і у нього в руках завжди крутилися великі суми.

Тепер дочка захотіла, щоб батько допоміг їй з покупкою житла. І Петро думав, що я дам гроші, нічого не питаючи. Та цього разу він помилився.

– То що, нам тепер через ці 10 тисяч розлучатися? – каже Петро. – Тобі ж самій це не вигідно, адже все що у нас є, це спільно нажите майно, і доведеться ділитися. А так, ми просто допоможемо купити моїй дочці квартиру, і забудемо цю історію.

Йому легко говорити. Як таке можна забути? Справа не в грошах, доросла дитина, про яку я нічого не знала, це ж не жарт.

Що мені тепер робити? Як правильно вчинити, щоб потім ні про що не шкодувати? Дати ці 10 тисяч і про все забути? Чи не давати. А може і справді розлучатися? Я вже зовсім заплуталася, бо аж ніяк не сподівалася такого від свого чоловіка.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page