Одній подрузі моєї мами десь 55 років, Марина вже багато років заміжня жінка, має єдину вже дорослу доньку, Віру.
Віра вийшла заміж три роки тому за непоганого чоловіка, молода сім’я якийсь час жила на орендованій квартирі, плануючи в майбутньому взяти кредит, щоб мати своє власне житло. Молода сім’я часто приходили в гості до батьків і відносини у них були чудові, поки не дізналися, що Віра чекає дитину, потім вона народила донечку.
У матеріальному плані стало молодій сім’ї ще складніше: подружжя всі гроші віддавала за оренду квартири, а на життя зовсім мало залишалося грошей, навіть на їжу не вистачало. І тоді сама Марина, порадившись зі своїм чоловіком, запропонувала доньці з онучкою та зятеві пожити у них, до того часу, як онучка підросте, а дочка вийде на роботу. Молоді відразу переїхали жити до батьків Віри, у них свій невеликий будинок, але в тісноті, та не в образі. Батьки стали більше допомагати своїм дітям, бо знали, що їм зараз потрібна підтримка, а діти більше відпочивати, розслабилися.
Спочатку Віра, а її чоловік особливо, якось не дуже прихильно сприйняли пропозицію матері пожити з ними, звикли кілька років жити одні. Але з часом побачили тільки плюси спільного проживання з батьками: не треба витрачатися на житло, батьки завжди готові допомогти з онукою і стало більше вільного часу, по господарству їх ніхто не просив допомагати, а самі вони робити цього не спішили.
Марина з кожним днем, все більше шкодувала свою доньку, адже вона бідна ночей не спить, то зубки лізуть у дитини, то животик болить – і прибирання, і готування Марина взяла на себе, причому відразу за дві сім’ї, бабуся з розумінням ставилася до всього, адже дуже любила дітей та онучку.
Минув час, внучка вже швидко підросла, пішла в дитячий садочок. Але нічого для Марини зовсім не змінилася: вона, як завжди, і готує, і прибирає на дві сім’ї, іноді внучку в садочок відводить і забирає. Віра та її чоловік працюють, їм ніколи займатися домашніми справами та з дитям сидіти. А Марина працює змінами, у неї часу і можливостей більше, так завжди думали рідна донька з зятем.
Якщо спочатку молоді думали відкладати гроші та брати кредит на власне житло, то тепер, після того, як спокійно та зручно стало жити з батьками, наче й зовсім про це забули, таке враження, що їх все влаштовує. Всі зароблені гроші витрачають лише на себе, на дорогий одяг, новомодні гаджети, недешеві поїздки за кордон. Звичайно, коли отримують зарплату, то молоде подружжя відразу їде у магазин і купляють додому необхідні продукти, але на тому й все. Гроші у них не тримаються зовсім, нічого відкладати їм не вдається, кажуть, що життя зараз дороге, на все потрібні гроші молодим, які там заощадження.
Марина з батьком вже втомилися від сім’ї доньки. Хочеться в тиші посидіти, вже й вік такий, що важко постійно допомагати, та й їх внучка має непростий характер, за нею око та око, про спокій тільки мріяти можна. Потім, до доньки та зятя друзі приходять мало не щодня, і батьки відчувають себе зайвими у власній хаті, зайвий раз намагаючись не виходити з кімнати, не потрапляти на очі на кухні, а молоді можуть приймати гостей з ранку до вечора.
Та й багато побутових дрібниць втомлюють, і це все накопичується, як снігова куля. А дочку з чоловіком все влаштовує. Вони навіть жодного разу не заговорили про те, що пора б і з’їхати, чи мати власне житло. Хоча чоловік Віри, як би між іншим, розповідав, що його друг здає в оренду квартиру хорошу, шукає орендарів собі порядних, і ціна, наче хороша, все влаштовує. Але ніхто і вухом не повів, що б пора б і з’їхати від батьків під власний дах. А останнім часом віра все частіше починає мову про те, що вони з чоловіком планують скоро мати ще й другу дитину. А Марина вже й з сумом думає про те, це знову декретна відпустка і безгрошів’я, все по новій. Жінка дуже любить свою онуку і не проти ще однієї дівчинки, чи хлопчика, якими опікуватиметься, але, як згадає, скільки клопотів звалиться на її з батьком плечі, вже й не так радісно на душі.
Марина тепер не знає, як правильно вчинити: як же дітям сказати, що вже й пора б своє власне житло підшукувати, батьки не можуть постійно все на собі тягнути. Адже псувати відносини з єдиною дочкою вона не хоче, внучку любить. Тепер вона думає, що даремно взагалі запропонувала з’їхатися і жити разом, краще б просто тоді тимчасово допомогли грошима на орендоване житло.
Так і живуть поки дві сім’ї під одним дахом: молоді відпочивають та розважаються, насолоджуються життям, будуючи плани на майбутнє, а батькам купа турбот нових про дітей та роботи вдома і по господарству. І як знайти вихід, невідомо.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
