Віра, дружина мого брата, звикла до розкоші, тому жити в однокімнатній квартирі не захотіла. Запропонувала певний час пожити у її батьків. Відтоді я втратила спілкування з братом, але через пів року Ігор мені зателефонував і попросився трохи у мене пожити

Ігор, мій рідний брат, працює начальником одного з відділів у великому банку. Для мене він завжди був більше, ніж просто братом. Ігор завжди добре заробляв. Спочатку купив однокімнатну квартиру, здавав її комусь, а сам продовжував відкладати гроші. Допомагав нашим дідусеві з бабусею, мамі, мені.

Характер у нього чудовий, він спокійний, тихий, завжди врівноважений, не дуже балакучий. І тут він одружився. Дівчина теж чудова, така ж спокійна, як мій брат. Я була дуже рада за нього.

Через два роки відносин вони одружилися. Діамант на пальці величезний, біла сукня, шикарне весілля. Зрозуміло, що всю цю розкіш оплатив мій брат.

Відразу після весілля Ігор зателефонував мені і просив поради.

– Ларисо, я от думаю, що мені зараз робити – купувати нову квартиру чи ні? Мені пропонують контракт в Європі, можливо, переїдемо. Але Віра просить все одно зараз купити, так спокійніше.

– Ігоре, якщо ви в нашому місті залишитеся і дітей плануєте, то бери вторинку, відразу роби ремонт і живіть в ній, а якщо хочете їхати – я сенсу не бачу.

Але він послухав дружину і вирішив купувати. Взяли трикімнатну квартиру, в новобудові, ремонт робити ще не скоро. Грошей не вистачило, тому брат оформив на себе кредит. Віра запропонувала певний час пожити у її батьків. Вона звикла до розкоші, тому жити в однокімнатній квартирі не хотіла.

Відколи вони переїхали до батьків Віри, я втратила зв’язок з братом. Ну, нічого, думаю, у нього почалося нове життя, йому ніколи.

Але через пів року Ігор мені зателефонував і стривоженим голосом попросив переночувати у мене. Я якраз була на дачі, тому Ігор поселився до мене без проблем. Коли через кілька днів я повернулася, брат розповів мені, що у них сталося.

– Уявляєш, я у Віри попросив грошей до зарплати, щоб кредит заплатити. Вона дала, а мені в той же день аванс нарахували. Я їй повертаю і кажу: «Тримай назад, все добре, я сам впорався, спасибі».

А вона мені: «Ага! Не хочеш від мене допомогу приймати, щоб потім квартиру цю забрати? Щоб мені сказати, що я не брала участі в цьому»?!

Ігор сторопів. Де логіка? Вони вже сім’я, квартира спільна, вже як не крути. Він для неї її і купив. І тут почалося… Підключилася її мама. В результаті Ігоря звинувачують у тому, що він хоче привласнити собі квартиру і виганяють з дому. От він до мене і переїхав. Зараз планує попросити квартирантів з’їхати з його однокімнатної квартири і поки-що там поселитися.

А в новій квартирі брат буде ремонт робити. Він ще сподівається помиритися з дружиною, каже, що дуже її любить і хоче зберегти сім’ю.

А я ось думаю, навіщо йому, взагалі, такі відносини? Через найменші надумані дрібниці його дружина готова зруйнувати їх шлюб. Ще й на сторону батьків постійно стає. Я вважаю, що своя нова сім’я важливіше, тобі з нею ще до кінця днів своїх жити.

Загалом, дуже шкода мені свого брата. Він, якщо помириться з дружиною, так все життя і буде танцювати біля неї. І чому, таким як ця його Віра, попадаються такі порядні, достойні чоловіки?

Фото ілюстративне – storyfox.

You cannot copy content of this page