Віра безжально викидала речі свого чоловіка з шафи, а потім допомогла йому ще й валізи спакувати, бо твердо вирішила для себе, що нема прощення цьому зраднику. Василь дивився на дружину, з якою прожив 20 років у шлюбі, і зрозумів, що цього разу вона не жартує, і він її втратив. А ще, він нарешті зрозумів, що тільки її, свою Вірочку, він любить по справжньому, і що жодна інша жінка навіть поряд з нею не стояла

Віра безжально викидала речі свого чоловіка з шафи, а потім допомогла йому ще й валізи спакувати, бо твердо вирішила для себе, що нема прощення цьому зраднику.

Василь дивився на дружину, з якою прожив 20 років у шлюбі, і зрозумів, що цього разу вона не жартує, і він її втратив. А ще, він нарешті зрозумів, що тільки її, свою Вірочку, він любить по справжньому, і що жодна інша жінка навіть поряд з нею не стояла.

Чоловіком Василь був добрим, вмів гроші заробити, і був не жадібним. Він частенько купував дружині дорогі подарунки – то шубу норкову, то сережки з діамантами.

А коли його друзі питали Василя, навіщо він це робить, він спокійно відповідав:

– А для чого ж я тоді заробляю гроші? Дружину свою я люблю, вона має бути в мене найкраща.

Віра у чоловіка не вимагала усього цього, але їй було приємно, що він так дбає про неї. Їй було відомо, що друзі Василя теж дарують дорогі подарунки, але не своїм дружинам, а іншим жінкам.

Василь був “добряком”, гроші у нього завжди були, тому він і будинок шикарний звів, і дві машини купив, і ні в чому не відмовляв ні дружині, ні двом своїм донькам-студенткам.

Інтриг на стороні Василь не шукав, не таким він був, але “щастя” його само знайшло. Василь до 40-ка років набрав кілька зайвих кілограмів, і став ходити в спортзал.

Там на нього і кинула око одна молода дівчина. Вона добре придивилася, що приїжджає він на дорогій машині, а на шиї має золотий ланцюг, грамів так на 20, телефон останньої моделі, тож вирішила, що гроші у чоловіка є, і сама стала нав’язувати йому своє спілкування.

Чоловік і сам не зчувся, як опинився в обіймах красуні Вероніки, яка була на 13 років молодшою за нього. Те, що він одружений, і має двоє дорослих доньок, її не зупиняло.

Вероніка була впевнена, що вона зможе забрати Василя з сім’ї, а коли зрозуміла, що справа ця не з легких, то оголосила, що вона дитину чекає.

Добряк Василь тепер уже й сам не знав, що робити, адже дитина – то справа серйозна. Ходив постійно сумний, думав, як розрулити цю ситуацію.

Дружина, як завжди, про зраду чоловіка дізналася останньою, але таки дізналася. Їй добрі люди донесли цю цікаву інформацію.

Вона спочатку не повірила, вирішила дочекатися, поки чоловік прийде з роботи, і все у нього розпитати, Віра була впевнена, що це якась прикра помилка.

Та коли засмучений Василь сам у всьому зізнався, то Віра, не вагаючись ні хвилини, стала збирати йому речі, і вигнала невірного чоловіка.

Доньки маму повністю підтримали в її рішенні, пробачити батькові зраду вони теж не могли.

Пішов Василь з валізами з дому, але не до коханої, а в офісі став жити. А Вероніці він сказав, нехай зробить тест на батьківство, тоді вони і продовжать розмову.

Після цього Вероніка зникла з життя Василя, бо зрозуміла, що так нічого і не досягла.

Невірного чоловіка Віра довго не підпускала до себе, хоча час від часу він приходив додому, щоб забрати ті чи інші речі.

При розлученні більшість майна вона відсудила, але Василь був навіть радий, бо тепер, коли він її втратив, він вирішив, що йому більше нічого вже не треба.

Наближався ювілей тещі, і Віра попросила Василя, щоб той поїхав з нею в село до її мами, яка не знала про те, що вони розлучилися.

Віра не хотіла мамі про це говорити, не хотіла її засмучувати, бо знала, що у неї слабке серце.

Василь з радістю погодився, і вирішив, що це його шанс помиритися з дружиною.

За столом зібралися гості, і Василь першим попросився говорити тост ювілярці. Він побажав іменинниці довгих років життя, а потім став дякувати тещі за те, що вона народила для нього таку чудову дружину.

Говорив Василь так щиро, що дехто з присутніх навіть сльозу пустив, а Віра в той день, нарешті, пробачила свого невірного чоловіка.

Додому вони поверталися як справжня сім’я, Віра вирішила, що так, її Василь серйозно оступився, але це життя, і втрачати такого доброго чоловіка є не дуже мудро.

Як то кажуть – а хто з нас без гріха? А пробачити і зберегти сім’ю – то велика мудрість.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page