fbpx
Breaking News
– Ось зажeрлaся Нінка наша, – пліткували сусідки. – Чоловік-красень, діти, будинок повна чаша. На море возив її щоліта. Гроші давав, сама жодного дня не працювала. Почула б Ніна ці обурення, вона б довго сміялася. І справді, зажepлась. Адже все те, про що говорили сусідки, було реальністю. Але жити в ній було нестерпно
До чоловікового сорокаpіччя зaлишалося кiлька днів. Він дyже нe хoтів відзнaчати цю дaту, і, як вuявилося, нe даpемно
– Що ж ви за діти такі? – з гіркотою запитав Микола. – Я ж вас п’ятьох прогодував, а ви мене одного не можете. На наступний день він відправився на пошуки роботи. І знайшов. Тільки після першого робочого дня додому вже не повернувся
Минуло десять років, як я закінчив школу. І ми з однокласниками вирішили відзначити таку дату. Ми сміялися, розмовляли. Кожен розповідав, як змінилося його життя за ці десять років. В ході розмови, хтось запитав, куди подівся наш однокласник Валерка? Від почутої відповіді ми всі, звичайно ж, притихли. Нас така жaхлuва новина шoкувaла
Мій друг забув виключити телефон, і я почув, що вони з дрyжиною думають про нас. Я і моя дружина були шoкoвaнi почутим. У вихідні, як ми і домовлялися, Євген разом з дружиною приїхали до нас на дачу
Без рубрики
“Він сказав, що знає потрібних людей. І узяв аванс – 500 гривень”: не тому повірив

Дмитро Іванович підморгує і кладе шоколадку мені в сумку, пише gazeta.ua.

– Допоможеш? У центрі адміністративних послуг скажеш пару слів кому треба – щоб мене без черги прийняли. А я в боргу не лишусь,  –  говорить Дмитро Іванович

З батьком знайомого зустрілися в центрі міста. І він пообіцяв розповісти сенсацію для журналістського розсліду­вання. А також, скаржиться, що два місяці не може зробити біометричний паспорт. А в цей час в Польщі працедавець пропонує вигідну роботу і чекати буде ще два тижні.

– По паспорт чергу займають із п’ятої ранку. І то всього десяток людей можуть подати документи, – каже. – А решта записуються через інтернет, і місяцями чекають. Ти ж маєш досвід, як ту систему обійти. Допоможи, будь ласка.

Вони ж закордонні біометричні паспорти з сім’єю зробили півтора року тому. Ще до прийняття безвізового режиму з Євросоюзом. І тоді черг не було.

– Не всі такі довірливі, як ти, – зітхає чоловік. – Навіть коли президент оголосив про безвіз – не повірив. Але от коли кум зробив собі біометричний паспорт і його випустили за кордон – зрозумів, що Петро казав правду.

Але я прощаюся з Дмитром Івановичем і віддаю шоколадку. І кажу йому, що нічим не допоможу.

А вже за тиждень він телефонує:

Читайте також: “ТОБІ, МАБУТЬ, НЕ ТРЕБА БУЛО ЗБЕРIГAТИ ТУ ДИТИНУ. РОЗУМІЄШ, СПРАВЖНЮ ВAГIТНIСТЬ ПЛАНУВАТИ ТРЕБА, БО НЕ МОЖНА ТЯП-ЛЯП”

– Таки пішов у ту установу. Якийсь чоловік, назвався Петром і пообіцяв провести без черги. Він сказав, що знає потрібних людей. І узяв аванс – 500 гривень.

– І що? – питаю.

– Обманув. Так мені й треба. Не тому Петрові повірив.

Автор – Ольга ШВЕД

Related Post