fbpx

Вікторія слухала сповідь Андрія мовчки. Сказати їй було нічого, адже вже нічого не вернеш. 20 років він з дружиною прожив в Польщі, жили заможно, все, як він мріяв, але не було між ними любові, та й діточками Бог їхню сім’ю не поблагословив. Думки про те, що це все через його гріх, все частіше не давали йому спокою. Він раптом зрозумів, що мусить знайти Вікторію і донечку і попросити у них пробачення

Вікторія збиралася в гості до своєї давньої подруги. Вони не бачилися майже 20 років. У Софії все чудово – гарна сім’я, чоловік, троє дітей. Вони знаються ще з університетської лави, разом мріяли про щастя. А коли Софія виходила заміж, Вікторія була дружкою на її весіллі. Саме там вони з Андрієм і познайомилися. Якби ж то знав, що все саме так складеться.

Андрій був найкращим товаришем нареченого, на Вікторія він відразу звернув увагу, відколи вони затанцювали свій перший танець, з рук не випускав. Їхній роман розвивався бурхливо, не встигла Вікторія отямитися, як зрозуміла, що чекає дитину. Коли повідомила коханому про дитя, той сказав, що йому треба подумати. Більше Андрія вона не бачила.

Донечка народилася на Різдво, росла красунею і розумничкою. Вікторія важко все давалося, але вона витримала. Як і всі жінки, які колись опинялися у такому ж становищі, як вона, Вікторія всі сили кинула на те, щоб довести усьому світові, але найперше зраднику Андрію, що вона впорається. Правда, на особисте життя часу зовсім не залишилося.

І у неї все вийшло. Зараз Вікторія працює керуючою відділом на одній великій фірмі, доньку вона відправила вчитися в Австрію, там знайшла для неї хороший університет. Вікторія дуже не хотіла, щоб донька повторила її долю, тому вважала, що гарна освіта зможе забезпечити їй в майбутньому пристойний рівень життя.

Софія зателефонувала Вікторія ще за кілька днів наперед і запросила подругу до себе в гості на Різдво. Вікторія погодилася, хоч і треба було їхати в інше місто. Свята вона святкувала сама, так як Іванка сказала, що залишиться на канікули в Австрії, вони з друзями планували поїхати в гори і там відзначити її 20-й день народження.

Вікторія сіла в своє дороге авто і попрямувала назустріч спогадам. Софію вона любила, але зустрічалася з нею нечасто, цьому сприяли і відстань і болючі спогади. Софії теж було незручно через те, що все так сталося – зараз вона щаслива дружина і мама, в той час як її найкращу подругу спіткала доля матері-одиначки. Після всього, що сталося, Андрій назавжди поїхав з міста. Де він і що з ним не знав навіть його найкращий друг, чоловік Софії.

Вечірка була в розпалі, як раптом в двері хтось постукав, коли Софія відчинила, ледь не обімліла – на порозі вона побачила Андрія. Він привітався і попросився увійти. Сказати, що ця зустріч стала сюрпризом для  Вікторія – це нічого не сказати. Усі довго мовчали, тишину перервав сам Андрій, коли зрозумів, що Вікторія встає з-за столу і зараз знову зникне назавжди.

Андрій розповів, що коли він почув звістку про дитину, то банально злякався, адже на той час він вже був заручений з іншою. Щоб ця інформація не просочилася і не зірвалося вигідне для нього одруження, Андрій запропонував своїй багатій нареченій переїхати жити за кордон, що вони власне і зробили.

20 років він з дружиною прожив в Польщі, жили заможно, все, як він мріяв, але не було між ними любові, та й діточками Бог їхню сім’ю не поблагословив. Думки про те, що це все через його гріх, все частіше не давали йому спокою. Він раптом зрозумів, що мусить знайти Вікторію і донечку і попросити у них пробачення. Він навіть і не сподівався, що йому так пощастить і довго шукати не доведеться – доля знову їх зведе у Софії.

Вікторія слухала сповідь Андрія мовчки. Сказати їй було нічого, адже вже нічого не вернеш. Все склалося так, як склалося і на це немає ніякої ради, не вони перші, не вони останні. Скільком дівчатам ще прийдеться стати матерями-одиначками через те, що вони закохалися не в тих чоловіків, історія стара, як світ…

В цей час задзвонив телефон Вікторії. По відеозв’язку донечка радісно розповідала, скільки в Альпах випало снігу і як весело вони проводять з друзями час. Андрій не міг відвести погляду від екрану – якою ж красунею стала його донечка.

– Вона ніколи не назве мене татом, – сумно константував він.

– А що ти зробив для цього? – тихо відповіла йому Вікторія…

Спеціально для ukrainians.today. Передрук без гіперпосилання на ukrainians.today заборонений.

Фото ілюстративне – HelpMyLove.

You cannot copy content of this page