– Віктор, хоч і періодично зраджує своїй дружині, проте, я вважаю, дуже відповідальний. Сім’я для нього – святе! – розповідає моя знайома про свого брата. – Гуляє, але шифрується ретельно. За тринадцять років шлюбу дружина його ні разу не засумнівалася в тому, що Віктор – вірний і надійний чоловік і зразковий сім’янин. Так теж потрібно зуміти!
У Віктора з дружиною Оксаною двоє синів, шестикласник і дошкільник. Оксана після весілля жодного дня не працювала, сидить удома, займається дітьми і господарством. Спочатку так вийшло – нездорова дитина, підготовка до школи і перший клас, далі – друга дитина і все спочатку. Втім, Віктора такий стан справ влаштовує, та й Оксані подобається бути домогосподаркою: діти доглянуті, займаються у всіляких гуртках і секціях, вдома завжди чистота-порядок і гаряча їжа. На Вікторові – матеріальне забезпечення сім’ї, і з цим завданням він справляється. Для своїх синів батько готовий перевернути гори.
Діти обожнюють батька, кожен день чекають його приходу з нетерпінням, діляться новинами, сміються. Віктора теж з великим задоволенням спілкується з дітьми. З обома своїми синами він на одній хвилі.
Тільки ось до Оксани у Віктора вже давно немає почуттів. І чим далі, тим розрив збільшується більше. Оксана все глибше йде в дітей, уроки, батьківські збори і рецепти своїх млинчиків і гарнірів. Вікторові здається, що дружина нічого іншого навколо себе не бачить. При цьому він їй щиро вдячний: за те, що вона сумлінно веде господарство, не рветься на роботу, не думає про “самореалізацію”, всю душу вкладає в дітей, виховує, розвиває, лікує. До того ж Оксана щиро кохає свого чоловіка, і той факт, що у них щось не так, навіть в голову їй не приходить.
Чесно кажучи, всі ці роки Віктора потроху погулюв наліво, але все це були разові інтрижки. Ну або захоплення на пару місяців.
– Чесно кажучи, я дуже боялася, що з часом він зустріне жінку, яка його зацікавить серйозно, і тоді кине сім’ю … Дуже б цього не хотілося! Оксана – чудова людина, та й дітей шкода … Але тепер заспокоїлася. Наш Віктор голови не втрачає!
Ось уже півроку Віктор зустрічається з Валерією, і часом навіть сам дивується, наскільки все у них гармонійно. Втім, він відразу сказав Валерії, що з родини він не піде. Дітей своїх не кине, буде ростити і виховувати сам, тому що розмови про те, що “йдуть від дружини, а не від дитини” – це на користь бідних. Не той батько, хто народив, а той, хто виховав. Та й кинути Оксану, яка чесно вкладає в сім’ю душу, ніде не працювала і йти їй нікуди – неправильно. Тому Віктор жити буде з дружиною і дітьми. Як би йому не хотілося піти до коханої жінки …
– Молодець! – каже про Віктора сестра. – Правильний чоловік і відповідальний. Зараз все просто у людей – розлюбив і кинув, і думати не буде, як вона там влаштується, якщо півжиття не працювала, його обслуговувала … Поважаю! З почуттям боргу людина! .. Дружину і дітей береже …
Не розлучається, треба ж, не заради себе – заради дітей! Та й з дружиною Оксаною поступає більш, ніж порядно. Ми відповідаємо за тих, кого приручили …
Але я вислухавши цю історію, думаю інакше – живе чоловік, як йому зручно, псує життя відразу двом жінкам, використовуючи їх в своїх інтересах. І не заради дітей все це, а заради власної зручності і самоствердження – ось він який, дві жінки навколо нього бігають. І таких чоловіків зараз чимало, а дружини все терплять, бо не мають куди подітися. Проте свою думку я вголос не висловлювала, залишила при собі, адже чужа сім’я – темний ліс.
Фото ілюстративне – club-licey.ru.
