fbpx
Життєві історії
Віктор і Світлана жили душа в душу. Була і квартира, і машина, і будинок за містом. Рідні та знайомі лише заздрили їм. Чоловік завжди допомагав дружині. Залишався з дітьми, готував вечерю, міг сам випрати або прибрати. Так завжди його тато робив, і мама його це дуже цінувала. Минули роки і я дізналася, що вони розлучаються. Усі були дуже здивовані, але шкодували лише Віктора

Ми дуже рідко зараз задумуємося, як важливо у нашому житті цінувати кожен прожитий день, цінувати все те, що маємо і досягли за багато років. Чому вже давно перестали радіти, але колись це було великою нашою мрією, яку можна втратити в один день. І поки людина цього не усвідомить, щасливою вона не буде.

Віктор і Світлана жили душа в душу. Щасливе подружжя. Діти підростали. Квартиру купили, за автомобіль кредит майже виплатили. Про будинок за містом почали мріяти. Щороку на море відпочивати всією сім’єю їздили. Та й разом вже давно, років десять. Родичі раділи, знайомі трохи заздрили. На перший погляд все ідеально.

Та ось тільки блиск в очах дружини з роками почав пропадати, а слідом за ним почастішали суперечки з різного приводу. Сльози, постійні докори чоловікові. Він мовчав, скільки міг, але всьому приходить кінець. Спати він став на кухні.

По п’ятницях після роботи сумно та щиро скаржився колегам, що колись мила дівчинка в злу жінку перетворилася, постійно усім не задоволена. Ніякого спокою від неї немає, постійно вона чимось незадоволена, як не старайся. Додому йому йти не хочеться, та й взагалі очі б його її не бачили.

Тут все зрозуміло. Відносини почали себе вичерпувати. Нічого в них не залишилося. Далі події розвиватимуться за стандартним розкладом. Розлучення, розділ майна і ненависть та образи. Але ж тобі, мій дорогий читачу, стало цікаво, чому це сталося і що вони зробили не так?

Та все просто. Розуміння кохання у них виявилося різне. Чоловік завжди допомагав дружині. Залишався з дітьми, готував вечерю, міг сам випрати або прибрати. Так завжди його тато робив, і мама його це дуже цінувала і називала коханим.

А ось дружина його в цьому нічого особливого не бачила. Адже її мама коханням вважала прояв уваги. Невеликі подарунки, компліменти, букет квітів і листівочку на 8 Березня. Для дружини це було дуже важливо, а чоловік не знав, він по-іншому вихований, а вона не говорила. Вважала, що і так все зрозуміло. І так жили разом багато років, а невдоволення та втома одне від одного лише накопичувалися.

А їм всього лише поговорити потрібно було. Запитати, чого не вистачає для щастя дружині чи чоловікові. Дізнатися, що значить один для одного прояв любові. Сісти увечері на затишній кухні, попити чай з домашнім тортом і просто поговорити про сімейне щастя.

Спробувати зрозуміти і зробити так, як кохана людина просить. Найчастіше це прості дрібниці, на які ні часу, ні грошей багато не треба. Адже саме нерозуміння і є основною причиною, коли розпадаються сім’ї.

Дуже хочу, щоб моя історія стала для багатьох наукою і прикладом, як легко зруйнувати те, що так довго будувалося. І що головне і важливе знаходиться завжди в дрібницях, які ми перестали помічати, яким перестали радіти, про які раніше лише мріяти могли.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

facebook