Мені 36 років і нещодавно я вийшла заміж за Ярослава. Я ще не була заміжньою, а мій чоловік розлучений. Хочу розповісти вам про те, що сталося прямо на нашому весіллі. Син Ярослава від першого шлюбу, Денис, підійшов до нього і запитав про те, як він розпорядиться своїм майном?
Мій чоловік не чекав на таке запитання, тому не знав, що відповісти. Йому тільки 45 років, а синові Денису в цьому році виповнилося 20 років. Як він взагалі міг додуматися до цього: таке запитати у свого батька? Та ще й на весіллі? Навіщо було псувати нам свято?
Зі своєю першою дружиною Ярослав розійшовся сім років тому. Синові вже було тоді 13 років. Ярослав людина самостійна і заможна. Він купив своїй колишній дружині і синові однокімнатну квартиру після розлучення. Правда, колишня дружина вважала, що це дуже мало. Казала, що він міг би купити їм і двокімнатну квартиру: а то, як же вони будуть жити удвох з дорослим сином в однокімнатній квартирі?
Але ж з іншого боку Ярослав міг взагалі нічого не купувати своїй колишній дружині. Так вийшло, що за стільки років шлюбу разом вони нічого не нажили. Квартира у Ярослава була дошлюбна, машину він оформив на фірму, а гроші зберігав на прихованих рахунках.
Ярослав купив своїй першій дружині квартиру недалеко від її батьків. У батьків першої дружини була трикімнатна квартира. Потім перша дружина зі своїм сином переїхала жити до батьків, а свою однокімнатну квартиру вони почали здавати.
Ліда ніколи не працювала, поки була одружена з Ярославом. Вона сиділа вдома і займалася сином і домашніми справами. Час від часу вона дізнавалася про романи свого чоловіка, але нічого довести не могла. Вони таки розлучилися. А вже потім ми познайомилися з Ярославом. Я з сім’ї його не забирала, так що у мене спокійна совість.
Ми чотири роки прожили з Ярославом в цивільному шлюбі. Всі роки чоловік платив Денису аліменти. Крім цього дарував йому дуже дорогі подарунки: і хороші мобільні телефони, і дорогий одяг, і оплачував літній відпочинок і заняття з репетиторами.
Як тільки Денису виповнилося 18 років, Ярослав перестав платити йому аліменти, але як і раніше купував йому дорогі подарунки і давав гроші на кишенькові витрати. Вони часто зідзвонювалися. Ярослав дуже пишався тим, що у нього з його сином такі чудові відносини.
На вісімнадцятиріччя він хотів подарувати Денису автомобіль. Але я йому відмовила від цієї ідеї, сказала, що ще зарано. Ярослав мене послухався, і машину синові не купив.
З Денисом у нас були рівні стосунки. Ми не намагалися стати друзями, але вели себе по відношенню один одному чемно і тактовно.
Спільних дітей у нас з Ярославом немає. Так ми і не плануємо їх. Але все-таки вирішили одружитися. Відзначали ми весілля в хорошому пансіонаті. Поїхали туди на кілька днів. Всім своїм гостям ми зняли номери. І ось прямо на весіллі Денис підійшов до батька і запитав:
– А як ти будеш ділити тепер своє майно?
Ярослава слова сина дуже засмутили. Він здивовано мені сказав:
– Виходить, що моєму синові від мене потрібні тільки гроші! Я від нього такого не очікував! Просто не знаю, що мені тепер і робити. Як мені тепер з ним далі спілкуватися?
Я співчуваю Ярославу. Такого вчинку від його сина я не очікувала. Я добре знаю свого чоловіка і впевнена, що Ярослав завжди підтримає сина і допоможе чим зможе. От навіщо він так? Може, це колишня дружина так захотіла?
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
