fbpx
Життєві історії
Відразу після весілля ми почали думати про власне житло, тому що свекруха сказала, що вона нас любить, але жити з нами не збирається. На допомогу прийшли мої батьки, які забрали нас на перший час до себе. Але свекри обіцяли, що допоможуть разом з моїми батьками купити нам житло. Ми взяли квартиру в кредит. Мої батьки викладалися повністю: перший внесок, ремонт, меблі. Новоспечені ж родичі сказали: «У неї є чоловік, ось нехай він все і робить»

Коли я вперше познайомилася з батьками чоловіка, була впевнена, що у нас будуть хороші стосунки. Його мама дуже товариська людина, я часто приїжджала в гості. Все було чудово, поки не настав момент одруження.

Майбутня свекруха відразу заявила, мовляв, весілля нам не потрібне, можна просто розписатися, грошей у нас немає, та й взагалі навіщо зайві витрати. Мої батьки були іншої думки. Батько сказав: «У мене єдина дочка і вона вийде заміж так, як годиться, всі витрати за весілля я беру на себе, якщо у вас немає можливості». Тому весілля у нас було зроблено виключно за кошт моїх батьків.

Буквально відразу ми почали думати про власне житло, тому що свекруха сказала, що вона нас любить, але жити з нами не збирається. На той момент я вже чекала дитину. І знову на допомогу прийшли мої батьки, які забрали нас до себе. Але свекри обіцяли, що допоможуть разом з моїми батьками купити нам житло.

Ми взяли квартиру в кредит. Мої батьки викладалися повністю: перший внесок, ремонт, меблі. Новоспечені ж родичі сказали: «У неї є чоловік, ось нехай він все і робить». А нічого, що «її чоловік» – це їхній син?

Коли у нас народилася дитина, родичі чоловіка навіть не приїхали на виписку зустріти першого онука, сказали, що їм дорого на таксі їхати, а у вас в машині немає місця, тому побачимося потім, коли будете вдома. Але і додому до нас протягом місяця ніхто не прийшов.

Ми самі поїхали до них в гості, привезли онука. Мені знову здалося, що знову все налагоджується. Але ні, це був перший і останній раз, коли на даний момент вони його бачили.

Разом з тим ішов ремонт у новій квартирі, і мені доводилося з мамою і дитиною тягатися на ринки, займатися ремонтом, контролювати робітників, тому що чоловік був постійно на роботі. Свекруха, все це прекрасно розуміючи, навіть жодного разу не запропонувала посидіти з онуком, щоб я його не возила з собою.

Коли ремонт був закінчений і ми переїхали, виникли фінансові труднощі. Мені підвернулася хороша робота. Моя мама відразу ж сказала, що буде допомагати нам з сином, і запропонувала свекрусі по черзі сидіти з онуком, на що знову отримали відмову: «у нього є мама і тато», одним словом, не погодилася.

Моя мама звільняється з роботи і повністю бере все на себе, в той момент, як ми з чоловіком на роботі. Свекруха періодично дзвонить, дає вказівки як виховувати, чим годувати, як мити. Я на це не звертаю уваги і намагаюся не накручувати себе, щоб не псувати стосунки з чоловіком.

Буквально на днях у чоловіка був день народження. Вони подзвонили, привітали і після цього подумали, що все налагодилося і стали дзвонити, як ні в чому не бувало. Знову ж таки не цікавляться онуком абсолютно, тільки розповідали, як у них все добре, як вони з’їздили відпочивати, які у них плани на майбутнє.

Я в повному розпачі. Чоловік або не помічає, або не хоче помічати, що його батьків не хвилює, як ми живемо, на що ми живемо, чим харчується дитина. Лайки між нами почастішали, і як врятувати нашу сім’ю, я не розумію. Може, я неправильно міркую? Але хіба правильно поводять себе мої свекри?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page