fbpx
Життєві історії
Відразу після весілля брат звільнився з роботи, тому що зарплата стала здаватися йому замалою. Він розраховував на працевлаштування у фірмі тестя, але він не поспішав з цим

У мене є молодший брат, яким я опікувалася після того, як не стало наших батьків. Мені тоді було 23 роки, а брату 19. На той час я вже була заміжня і жила в чоловіка, а Олег залишився жити у батьківській квартирі. Я не хотіла, щоб брат кидав навчання і йшов на роботу, тому ми з чоловіком вирішили дати йому довчитися і взяли його утримання га себе.

При цьому стосунки з братом у нас були не найкращі, я постійно чула від нього – «ти мені не мати». До закінчення ним університету наші стосунки так-сяк виправилися. Він влаштувався на роботу і став сам себе забезпечувати. До нас з чоловіком заходив в гості, розповідав про свої справи. А потім на якийсь час зник. Тобто, він дзвонив, писав, але не приїжджав, говорив, що немає часу.

Виявилося, що він почав зустрічатися з колишньою однокурсницею і йому було не до нас. Нас з нареченою він не знайомив, а потім якось між іншим запросив на весілля.

Наречена виявилася із заможної родини, це було видно по рівню урочистості. Я навіть відчула себе дещо незатишно, подумавши, що наш з чоловіком вид і подарунок можуть поставити брата в незручне становище перед батьками нареченої.

З батьками ми побачилися мигцем, а наречена Софія справила найприємніше враження. Вона запросила нас з чоловіком в гості, сказавши, що давно хотіла зі мною познайомитися, але якось не виходило.

Я навіть здогадуюся, чому у неї не виходило. Брат не хотів зайвий раз демонструвати своїй нареченій, наскільки у нас різні рівні життя.

Жили молоді в квартирі Софії. Звичайно, її квартира була оформлена в дизайнерському стилі, зі смаком, обладнана новою технікою і взагалі виглядала як картинка.

Спілкуватися з Софією було просто і дуже приємно, вона розумна, з хорошим почуттям гумору, живим інтересом в очах. Я про себе подумала, що братові дуже пощастило з дружиною. Ми обмінялися телефонами в кінці вечора і Софія сказала, що ми завжди бажані гості в їхньому будинку.

Через місяць був день народження чоловіка. Ми зазвичай відзначали його в родинному колі, на торжество запросили і брата з дружиною. До Олега я не додзвонилася, тому набрала Софію.

Вона запрошення прийняла, уточнила деталі і сказала, що вони з чоловіком обов’язково будуть. Олег передзвонив мені через кілька годин, але я сказала, що вже передала запрошення його дружині. Брат помовчав, потім запитав, чи вдома ми будемо святкувати. Я здивовано підтвердила.

– Може краще в ресторані, а то у вас вдома такий ремонт убогий. Не хочу Софію до вас везти.

Так, ремонт не такий шикарний, як в квартирі його дружини, але цілком прийнятний. Я сказала, що відзначаємо ми вдома, а вже приходити чи ні, нехай вирішує сам. Я була майже впевнена, що їх не буде, але вони прийшли.

Софія поводилася природньо, підтримувала розмову, а ось брат сидів без настрою. Я навіть не стала питати, що йому не так, і так весь вечір трималася, щоб не висловити йому за ремонт.

Відтоді я частіше спілкувалася з Софією, ніж з братом. Незважаючи на те, що батьки купили їй квартиру, себе вона забезпечувала сама, під час університету підробляла, щоб зайвий раз не просити у них грошей. Та й зараз працювала, чого не можна було сказати про брата.

Він звільнився відразу після весілля, тому що зарплата стала здаватися йому замалою. Він розраховував на працевлаштування у фірмі тестя, але він не поспішав з цим. А брат сидів на дивані і чекав, коли з неба посипляться мільйони.

Про їхні стосунки я знала від самої Софії, ми з нею добре спілкувалися. Вона спочатку нічого не говорила, але потім почала потроху скаржитися на Олега, який чекав на пропозицію тестя.

Мої пояснення, що під лежачий камінь вода не тече, на нього не діяли. При цьому запити брата росли. Він надумав міняти машину, хоча грошей у нього не було. Зате була частка в батьківській квартирі, яку він запропонував мені у нього викупити.

Я вирішила більше нічого йому не говорити, хай живе, як хоче. Ми з чоловіком взяли кредит і викупили його частку, розсудивши, що житлоплоща зайвою не буде. Зрештою коли-небудь у нас будуть діти, ось їм і спадок, а поки будемо здавати.

З братом я майже перестала спілкуватися. Софія частіше приїжджала до нас в гості одна, і в один прекрасний момент вона оголосила, що вони розлучаються. Дівчині це рішення далося нелегко, тому відразу після розлучення вона полетіла в іншу країну розвіятися. А нас з чоловіком чекали веселі дні.

Брат виявився після розлучення без грошей, без житла, і без роботи. Прийшов він до нас з чоловіком. Попросився пожити на квартирі батьків, поки не встане на ноги. Я дала йому місяць, а потім він має знайти собі житло.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page