Відколи я вийшла заміж, я знала, що мій чоловік допомагає своїй сестрі, але я особисто з нею не зустрічалася, бо вона живе далеко. Мені все це не дуже подобалося, я навіть була проти, але чоловік мене запевняв, що так треба, що він в боргу перед сестрою, і має їй допомагати.
Пізніше я зрозуміла, що свекри розлучилися ще коли діти були маленькими. Мій чоловік залишився з мамою, а його молодша сестра поїхала з батьком у його краї. Чому вони саме так вирішили, тепер сказати важко.
Батьки після розлучення припинили спілкування, тому і діти між собою не бачилися і не спілкувалися. Знайшли вони одне одного вже після того, як самі стали дорослими.
Мій чоловік дуже шкодував свою сестру. Тетяна йому нарозповідала, як важко їй жилося всі ці роки, і мій чоловік чомусь прийняв всю відповідальність на себе, тепер він картає себе, що не захистив сестру, коли це було їй необхідно.
Тетяна була заміжньою, але розлучилася. Залишилася вона сама з двома дітьми, що додає цій ситуації ще більшого драматизму. Мій чоловік настільки взявся допомагати сестрі, що зовсім забув про те, що у нього самого ще є особисте життя.
Коли ми зустрілися, Вадиму вже було за 30, і він не поспішав створювати сім’ю, бо мав зобов’язання перед сестрою, він став батьком для її дітей, витрачаючи на племінників значну частину своєї зарплати.
Я чомусь була впевнена, що коли у нас буде своя сім’я, то чоловік вже дбатиме про нас, а не про сестру. Та я дуже помилилася в цьому питанні, бо Вадим і далі більшу частину зарплати відправляє сестрі, а ми живемо за ті гроші, які залишилися.
Ця ситуація мені зовсім не подобається, але я не знаю, як змінити її. Ми навіть про дітей не можемо подумати, бо у чоловіка немає грошей. А мені вже за 30, і я розумію, що треба поспішати і з цим питанням також.
Зовиця, як на мене, дуже добре влаштувалася. Вона отримала у спадок від їхнього батька величезний будинок, а мій чоловік в кращому випадку колись отримає однокімнатну квартиру своєї матері.
Свекруха моя теж проти, щоб Вадим сестрі допомагав. Вона вважає, що Тетяна вже достатньо доросла для того, щоб сама про себе подбати. Та чоловік навіть маму не слухає, каже, що хто Тетяні допоможе, як не він?
Я наводжу різні аргументи для того, щоб чоловік зрозумів, що він щось робить не так, наприклад, що він має дбати в першу чергу про нас, бо інакше так і до розлучення недалеко, та він мене не чує. Для нього перше завдання – допомогти сестрі, а потім він вже про нас думає.
Не знаю як надовго мене ще вистачить. Чоловіка я люблю і втрачати його не хочу. Але і миритися з тим, що його сестра стала частиною нашої сім’ї – я не хочу. То що мені робити? Як тут бути?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
