fbpx
Життєві історії
Відколи ми з Дмитром одружилися, мої батьки і родина дуже допомагають мені. А от зовиця нещодавно розлучилася і повернулася до мами з дитям. Свекруха заробляє мало, чоловік грошей не дає, важко їй жити, шкода Наталю. Ми з нею постійно гуляємо, я собі щось купую і її та дитині таке ж беру. Одного разу ми з Наталкою гуляли і зайшли в магазин. Я побачила пальто, про яке мріяла давно, поміряла, захотіла купити, але зовиця здивувала мене

Про своє дитинство я маю лише дуже світлі спогади, у мене було дуже багато радісних миттєвостей, які я пронесла через усе своє життя.

Я щиро вдячна своїм мамі й татові за те, що, хоч ми ніколи не жили багато, але я мала щасливе дитинство, завдяки їм, адже вони приділяли мені багато часу і я мала багато уваги від своїх рідних батьків.

У своїх батьків я одна дитина, вони завжди були щасливі, що мають донечку.

Тато й мама завжди дуже добре дбали про мене.

А ще у мене з обох сторін є бабусі та дідусі, я їх улюблена онучка.

Коли я закінчила навчання, вони усі склалися і купили мені хорошу двокімнатну квартиру, щоб в майбутньому у мене було своє власне житло і я ніколи не жила в чужих людей.

Коли я вийшла заміж, то ми з Дмитром разом стали жити в моїй квартирі.

В Дмитра мама була одна, тата його давно вже не стало і ще у мого чоловіка була молодша сестра.

Зовиця Наталя якраз повернулася до мами з дитиною після розлучення перед нашим весіллям.

Згодом і у нас з’явилася донечка.

Моя родина мені дуже добре допомагала, підтримувала завжди, адже мали можливість, та й чоловік гарно заробляв, тому ми жили добре.

А от сестра мого чоловіка жила складно, на жаль.

Свекруха моя, хоч і працювала ще сама, але багато їй допомогти не могла, адже самій потрібно було жити на щось.

Тоді сам Дмитро став допомагати своїй сестрі Наталі.

Дмитро іноді міг щось купити і занести їм з продуктів, часто, при можливості, давав гроші їй і дитині її.

Вийшло так, що в нас з Наталею діти майже одного віку, ми разом гуляли, ходили по магазинах.

Я собі щось куплю, чи дитині своїй, а вона так сумно дивиться на мене, адже грошей немає, а теж хоче.

Беру і їм купую, бо шкода мені родину.

А потім Наталя якось вже звикла до всього доброго: я собі купила щось і вона вже відразу просить, адже знає, що мені відмовити не зручно їй.

Ходимо в перукарню разом з зовицею і вона мене просить, щоб я їй стрижку оплатила.

А одного разу я собі купляла пальто, поруч, як завжди була Наталя.

– І я собі хочу таке. А грошей у мене немає.

Купи й мені, воно якраз в моду увійшло в цьому сезоні.

Я здивувалася, адже хіба таке можна просити.

Я ще розумію, якби це продукти були, або в неї не було в чому ходити, але в неї курточки дві є, хоч і старенькі, але вигляд мають гарний, вона ходить у них.

Я розумію, що і їй хочеться обновки, але хіба можна ось так вже просити таку річ, адже я не маю утримувати її в усьому на постійній основі.

А наступного разу, коли Наталя телефонувала, я казала, що зайнята і гуляти не буду, адже не хотіла зайвих грошей витрачати на неї.

Мені прикро було, не могла забути про ситуацію ту.

Я зрозуміла, що мені простіше кудись ходити самій, адже ціни виросли на все, а, щоб я собі не купувала і Наталя на себе мені натякає.

А наступного дня подзвонила мама Дмитрові і стала скаржитися, що я собі купила дороге пальто, а Наталі немає в чому ходити, а вже холодно осінь.

Чоловік пошкодував свою сестру і дав їй гроші на таке ж пальто, яке придбала я.

А нещодавно мама з татом, бабусі і дідусі сказали, що сидітимуть з моєю донечкою, а я можу виходити з декрету на роботу.

Я погодилася, адже хотіла зробити кар’єру.

А свекруха чоловікові відразу сказала, що дуже рада за нас, адже тепер ще й я зароблятиму і він більше грошей зможе давати сестрі.

Вже навіть мій чоловік Дмитро сказав їй на те, що більше вони грошей від нас не побачать, адже сестра і сама може відвести свою дитину в садок і влаштуватися на роботу.

Тепер і сестра, і свекруха на нас ображаються, мама чоловіка каже, що я одна в родині і всі мені допомагають, а в них нікого немає, ми просто зазналися.

Таке враження, що вона забула скільки ми їм допомогли та добра зробили для неї і дитини її.

Загалом, я дуже розчарована.

Невже так дякують за добро.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page