fbpx
Життєві історії
Відколи Марина приміряла в магазині чоботи за 6 тисяч гривень, втратила спокій. Була впевнена, що чоловік їй їх обов’язково купить. Але чоловік відмовив, сказав, що якщо вона хоче цих чобіт, то має сама на них заробити. Навіть роботу їй підшукав – в продуктовому магазині неподалік був потрібен продавець, зарплату обіцяли близько 6 тисяч

Марина, моя подруга, вже кілька днів марила новими чоботами. Коштували вони не мало – 6 тисяч гривень, але відколи Марина їх приміряла, втратила спокій. Прибігла до мене і давай розповідати, які це чоботи і як вони їй личать.

Треба сказати, що чоботи для Марини не найбільша необхідність, у неї в шафі лежать кілька пар новеньких чоботів, але цього разу їй захотілося саме цих. Але днями Марина зателефонувала мені дуже засмучена – чоловік відмовив їй у покупці. Такого вона від свого чоловіка, який завжди виконував всі її забаганки, не очікувала.

Марина почала скаржитися мені на чоловіка, але я її не підтримала. Справа в тому, що відколи моя подруга вийшла заміж, вона навіть не згадує, що таке робота, не працювала жодного дня, а тому жодної копійки в сімейний бюджет не внесла. Проте гроші, зароблені чоловіком, вважає спільними.

Знаю, не всі мене зараз підтримають, але я вважаю, що в родині, де працює тільки хтось один з подружжя «спільних» грошей не буває. Втім, «спільних» грошей не буває і там, де обоє поповнюють бюджет, тому що гроші це насправді – влада. І той, хто приносить грошей більше, влади має більше. А якщо другий взагалі власних коштів ні копійки не заробляє, він потрапляє в повну залежність від «годувальника».

Так от і Марина, проживши з чоловіком 10 років як сир в маслі, тепер каже, що чоловік дуже змінився – не хоче їй давати гроші. Чоловік періодично натякає – я гроші заробляю, а що робиш ти? Марина спробувала себе виправдати хатньою роботою і доглядом за дитиною, якій, до речі, вже 8 років. Так чоловік навів їй безліч прикладів з сімей їхніх друзів, де дружини мають по двоє дітей, ходять на роботу і успішно справляються з веденням домашнього господарства.

Я думаю, що чоловік не шкодує грошей для Марини, просто він усвідомив, що дружина розлінилася і крім нового одягу і догляду за собою, її більше нічого не цікавить.

Тому мрія «вийти за багатого і як сир у маслі кататися» зазвичай закінчується дуже, дуже сумним зіткненням з реальністю. Треба сказати, що чоловік Марини розумний і дав дружині шанс. Сказав, що якщо вона хоче цих чобіт, то має сама на них заробити. Навіть роботу їй підшукав – в продуктовому магазині неподалік був потрібен продавець, зарплату обіцяли близько 6 тисяч.

Марина як почула, так почала обурюватися – це що ж їй прийдеться цілий місяць працювати, щоб купити собі лише одні чоботи? На роботу вона все ж пішла, за наполяганням чоловіка, але не пропрацювала там навіть і двох тижнів, постійно запізнювалася, бо вставати так рано вона за 10 років відучилася.

Засмучена і без нових чоботів вона прийшла до мене пожалітися, який поганий у неї чоловік – і чоботи не купив, і на роботу йти її змушує. Що тут сказати? Хіба єдине – деякі жінки самі не розуміють, наскільки їм в цьому житті пощастило і не вміють цінувати свого щастя. Марині б поспілкуватися з якоюсь розлученою жінкою, яка тягне на собі двох дітей і працює на двох роботах, може вона б тоді краще зрозуміла життя.

Фото ілюстративне – ht.rendez-vous.

facebook