Відгуляли пишне весілля, розійшлися гості по домах. Оксана лише тоді зрозуміла, що вона вже у чужому домі. “Навіщо я тут?І що мені тепер тут робити?” – це було перше, що прийшло їй у голову. І такий жаль взяв за її душу, що плакала, не стримуючи сліз. Ігор, який тепер для неї чоловік, пошкодував її, витер очі і поцілував…
А наступного тижня у них обох почалося вже нове життя. А з ним і суперечки. Вона сердилася, навіщо він кидає під ліжко брудні шкарпетки, не вішає у шафу свій одяг. Він нервувався, коли вона не встигала приготувати йому сніданок, і спересердя сьорбав гарячий чай. Ревнував, коли запізнювалася з інституту. Вона пояснювала, що сиділа у бібліотеці, а от що він робив так довго на роботі, незрозуміло… І пішло-поїхало. Суперечки були чи не щодня, і якщо у медовий місяць варто було лише поцілувати, то згодом це вже не допомагало. Та найбільше Оксану засмучувало те, що чоловік якось сказав, аби відтепер вона носила довгі спідниці і обрізала “манікюр”. Її це зовсім вже здивувало: За матеріалами
– Ти ж до весілля нічого такого мені ніколи не казав!
– А тепер кажу – у нашій сім’ї коротких спідниць не носять.
– А в нашій сім’ї дарують квіти, – сказала з притиском, натякаючи, що про річницю їхнього знайомства Ігор навіть не згадав.
Дрібні домашні суперечки виникали на порожньому місці, і це найбільше дивувало Оксану: як змінився її коханий Ігор! Та більші проблеми почалися, коли на світ у них з’явилася дитина. Молоді батьки постійно сперечалися, хто має вставати вночі до дитяти, хто звечора заколише дитину, хто буде прати пелюшки цього разу, хто… Оксана постійно була втомленою, постійно догоджаючи чоловікові та його батькам. І одного дня вирішила: якщо він і далі не буде допомагати їй зовсім, вона піде від нього додому. І яким же було для неї здивуванням, коли він сказав: “Ну, подумаєш собі…”
У своїх батьків Оксана вперше за рік відчула, що вона – вдома. Мама з татом в усьому допомагали, навіть словом не дорікнувши. Ігор, правда, навідувався до дитини часто чи не щодня, з Оксаною перекидалися всього лише кількома стриманими фразами. Тільки закохані погляди говорили інше: як вони скучили один за одним за цей час!
Якось Оксана зустріла колишню однокласницю – та була така засмучена, втомлена, зневірена. Вона навіть заплакала, коли розповідала, який чоловік недобрий їй попався, всі гроші десь діває, додому ні копійки не приносить, в домі постійні суперечки. Це так вразило Оксану, що вона по-новому поглянула на своє сімейне життя. Лише тепер стала задумуватися: а чому вона, власне, пішла від Ігоря? Брудні шкарпетки? Ну, подумаєш! Заколихати малу? І сама заколише – чоловік все ж таки на роботі і приносить немалі гроші. І коли Ігор знову прийшов до неї, вона не стрималась і зі сльозами кинулась до нього.
– Давай будем разом, – Ігор ніжно обіймав Оксану.
А незабаром, майже через пів року молоді переїхали до власної квартири і зажили зовсім по-іншому. Вони були щасливими. Тепер, коли минуло майже вісім років, Оксана навіть не уявляє, що могли б натворити тоді…
Марія МИХАЙЛІВ
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.