Вгараздило мене закохатися у Степана. Мої батьки тоді дуже мене відмовляли від цього шлюбу, але я так його любила, що ні про кого більше думати не могла. Степан зробив мені пропозицію, але у нього була умова – жити ми будемо в селі, тому я маю переїхати до нього. Це було справжнім викликом для мене, адже я закінчувала університет і попереду в місті на мене чекала чудова кар’єра. Мені треба було зробити вибір між коханням і кар’єрою, і я вибрала кохання, навіть не підозрюючи, що на мене чекає

– Я тебе розлюбив і йду від тебе, – спокійно сказав мені мій чоловік, з яким я прожила 20 років, і заради якого в свій час я все кинула і поїхала в село, в незвичні для мене умови, до яких мені довелося звикати кілька років.

– А можна поцікавитися, в чому причина? – спокійно, не піднімаючи очей, питаю я, а у самої всередині уже вирувала справжня буря.

– Від тебе молоком тхне, і стайнею, я таку любити не можу.

– Степане, а хіба не ти наполягав на тому, що я маю допомагати твоїй мамі з худобою. Я ж ніколи навіть корови не бачила, а вийшовши за тебе заміж, навчилася її доїти.

– Ларисо, не треба тиснути на жалість. Я вже все вирішив. До того ж, забув сказати тобі головне – у мене вже є інша жінка, яку я по-справжньому кохаю, і тобі до неї дуже далеко. Так що я тебе попередив, а далі ти роби як знаєш.

– Останнє питання, Степане. А чим вона краща за мене?

– Та усім! Ти на себе коли в дзеркало дивилася? – зареготав мій чоловік і вийшов з хати.

Я підійшла до дзеркала. Побачила у ньому втомлену жінку у затертому халаті.

“Я схожа на бабусю! А мені лише 41 рік…”, – промайнуло у мене в голові і я розридалася.

Родом я з міста, народилася і жила у великому обласному центрі. Під час навчання в університеті я познайомилася з Степаном. Ні, він там не вчився, він в місто до друга приїхав і так ми і зустрілися.

Сама не знаю, чим він мене взяв, але мав таку іскру в характері, що навіть при тому, що особливо вродою не виділявся, вмів закохати в себе усіх дівчат.

Я тоді була красунею, єдина донечка у своїх батьків. Вони не шкодували для мене нічого, так що я завжди одягалася за останньою модою.

Вгараздило мене закохатися у Степана. Мої батьки тоді дуже мене відмовляли від цього шлюбу, але я так його любила, що ні про кого більше думати не могла.

Степан зробив мені пропозицію, але у нього була умова – жити ми будемо в селі, тому я маю переїхати до нього.

Це було справжнім викликом для мене, адже я закінчувала університет і попереду в місті на мене чекала чудова кар’єра. Мені треба було зробити вибір між коханням і кар’єрою, і я вибрала кохання, навіть не підозрюючи, що на мене чекає.

Степан вмів заробити гроші, у нього був невеликий трактор, то ж за сезон він дуже добре заробляв, нам вистачало.

А мені довелося багато чого навчитися робити – і город обробляти, і сіно складати, і корову доїти.

Усього цього мене навчила свекруха. Вона жінка непогана, але надто вже любить роботу, і мене змушувала теж важко працювати. Так що я і не помітила як я з молодої красивої дівчини в модних речах перетворилася на стару жінку в затертому халаті, від якої ще й неприємно пахло.

А як може пахнути приємно, якщо я кілька разів на день забігала у стайню до корови? Звичайно, я милася, доглядала себе, але віддушина таки була.

І ось поки я так важко працювала, чоловік знайшов собі іншу, від якої був шлейф від дорогих парфумів.

Мені було дуже прикро, але в певній мірі я навіть зраділа, бо давно вже хотіла вирватися з села.

Після розлучення я повернулася в місто. Мої літні батьки і далі продовжували жити в своїй невеличкій квартирі і на перших порах я переїхала до них.

Але потім неочікувано навіть для мене мені у спадок дісталася трикімнатна квартира однієї далекої родички, татової двоюрідної сестри. У неї своїх дітей не було, тому вона і вирішила залишити свою квартиру мені, до того ж, вона знала, в якій ситуації я опинилася.

Родички не стало раптово, і я так само раптово і неочікувано стала власницею трикімнатної квартири в центрі міста.

Для себе я зрозуміла, що це знак. Я стала наполегливо шукати роботу, і спочатку знайшла дуже мінімальне, але потім старалася, показала весь свій потенціал, і мене помітили.

Моя зовнішність змінилася до невпізнання, я не просто скинула з себе старий халат, я скинула з себе стару себе. Зараз я виглядаю років на 10 молодшою, мене ніхто не впізнає.

Не впізнав мене і мій чоловік, коли з своєю новою пасією якось випадково проходив мимо мене на вулиці. Я відчула від неї той запах, з яким я ходила 20 років – запах втомленої роботою жінки.

І тоді я зрозуміла, що ми самі вибираємо собі долю, самі робимо вибір ким ми хочемо бути, а якщо жінка з певних причин опинилася не на своєму місці, не любить себе і не цінує, то навіть найбільша красуня перетвориться у стару втомлену жінку.

То ж вибір за нами – ким бути.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page