fbpx

Весілля у моєї рідної сестри було дуже скромним. Коли Марина виходила заміж в старій маминій сукні і радісно посміхалася, тримаючи в руках три троянди, мені її було дуже шкода. Адже що це за щастя в бідності. Але вона була щаслива. І це була непідробна радість. А я дивлюся на все це і тільки зараз розумію, що головне не багатий чоловік, а головне – люблячий

З Маринкою у нас завжди були чудові стосунки, адже вона моя молодша сестра. У дитинстві ми дуже любили одна одну і у всьому підтримували. Постійно разом проводили час, гралися ляльками, уявляли, що це ми виходимо заміж. Що цікаво, я завжди в цих іграх виходила заміж за багатого нареченого, а сестра – за бідного. Але ми тоді були дітьми і дуже тішилися з того.

Ну а потім ми виросли, вивчилися. Мені було 25, коли я вийшла заміж за бізнесмена. Мій чоловік старший за мене на 10 років, але успішний бізнесмен, освічений і приємний молодий чоловік. У нас було не весілля, а просто бенкет на весь світ. Я була щаслива. Після весілля у нас відразу ж було де жити, я не працювала, адже чоловік утримував нас обох і так.

Ну а потім я народила сина. В принципі все у нас добре, але тільки з чоловіком все менше і менше стали проводити часу. Він постійно зайнятий, постійно на роботі. Зате дарує мені повно подарунків. У мене все є, крім уваги чоловіка. А нещодавно до мене дійшли слухи, що у мого чоловіка з’явилася інша жінка. Я не влаштовую сцен і нічого не з’ясовую, чоловік зі мною, і це вже добре.

Марина вийшла через кілька років після мене. Все вийшло так, як ми думали в дитинстві. Її обранець ріс в інтернаті, батьків у нього немає, рідних теж. Працює звичайним кухарем в кафе, житло вони знімають.

Весілля у них було дуже скромним. Коли сестра виходила заміж в старій маминій сукні і радісно посміхалася, тримаючи в руках три троянди, мені її було дуже шкода. Адже що це за щастя в бідності. Але вона була щаслива. І це була непідробна радість.

Не зважаючи на те, що живе сестра з чоловіком бідно, живуть вони щасливо. Пройшов час, але любов сестри і її чоловіка все така ж сильна. Так, він не дарує їй золота, не возить на курорти, але він завжди поруч. Їхньому взаєморозумінню і підтримці можна тільки позаздрити.

Свята вони проводять разом, він дарує їй польові ромашки і постійно говорить про те, як її любить. А я дивлюся на все це і тільки зараз розумію, що головне не багатий чоловік, а головне – люблячий. Адже мій чоловік мене насправді не любить. Подарунками тільки відкуповується.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page