Будувалися ми з чоловіком все життя, а тепер треба майже готовий будинок доньці віддати.
– Свахо, ми синові машину з салону купили, так що з вас – будинок! – сказала мені мама мого майбутнього зятя.
– Так я ж даю їм квартиру, – кажу.
– Ну ви і порівняли – стару квартиру до будинку! Ні, ми так не домовлялися! – стояла на своєму сваха.
Прийшли ми додому з чоловіком, у свою стару квартиру, і стали думати, що робити. Ми ж, от, уже переїжджати зібралися. А квартиру доньці планували залишити – думали, на перший час вистачить.
А воно он як обернулося! Скільки років ми будували для себе дім, а зараз, заради щастя доньки нам треба посунутися.
Я всю ніч не спала, думала, як правильно зробити, щоб і щастю дитини не завадити, і собі не зашкодити.
Знаєте, я ж в цьому будинку кожен куточок продумала, кожну деталь під себе робила, мріяла, як я вранці на балконі каву пити буду.
Донька ще пів року тому нам оголосила, що вона заміж виходить. Тому ми поспіхом закінчували ремонт в будинку, щоб молодятам ще встигнути ремонт в квартирі зробити.
І наче все у нас вийшло, вже все готово. Весілля у доньки 1 серпня. Молоді планують просто розписатися, а торжество відкладуть до кращих часів.
Ми з сватами зустрілися, щоб ближче познайомитися і обговорити деталі. Вирішили, що приймемо майбутніх родичів вже в новому будинку (хотіли справити враження, трошки навіть похвалитися).
Посиділи ми добре, свати видалися нам приємними людьми.
Поки сваха не почала розмову про будинок. Іншого варіанту вона навіть не розглядає. Вони сину машину з салону купили, за 30 тисяч доларів, і вважають, що ми з обох сторін маємо зробити рівноцінний вклад.
От і вирішуй, як воно має бути, щоб на добре вийшло.
Чоловік мій багато років на заробітках був, ми гроші складали, на всьому економили, я на морі не була жодного разу! Все думала, от переселимся в свій будинок, а тоді і заживемо!
Донька згідна жити в квартирі, вона сама збентежена вимогами своєї свекрухи.
Зять, мовчить, але бачу по ньому, що він на стороні мами. Ще б пак, будинок у нас на славу вийшов.
Вперше в житті не знаю, що робити. Може, їм запропонувати, щоб і вони там жили, і ми?
А як би ви вчинили на моєму місці?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.