– Як так сталося, Марино, це ж не просто невдала стрижка, ти обрізала моє волосся. Подивися, на кого я схожа тепер? – плакала Ксенія, дивлячись на себе у дзеркало, і не розуміючи, що тепер з цим робити, адже волосся назад не приклеїш.
У Ксенії весілля через місяць. Марина її найкраща подруга, тому вона попросила стати її дружкою.
А ще, Марина її перукарка, Ксенія завжди довіряла подрузі своє шикарне волосся. Марина ним захоплювалася, казала, що це її головна окраса.
“Коса – то дівоча краса”, – любила повторювати бабуся своїй онучці Ксенії. А ще, одного разу вона повідала їй таємницю, що волосся для жінки – це джерело її сили.
Тому Ксенія і мала довге пшеничне волосся, яке так любив її Остап. “Моя золотоволоска” – так ніжно він називав свою кохану.
Ксенія вже уявляла, як вплете в свої пшеничні коси білі лілеї, а від них буде розвіватися білосніжна фата.
А тепер що? Марина з необережності відстригла добрих сантиметрів 15, і від її коси нічого не залишилося.
Ксенія розплакалася, Марина стала її заспокоювати, мовляв, вона не хотіла, на весілля вони щось придумають, а потім волосся відросте.
Сказати, що Ксенія була засмучена, це нічого не сказати. Вона не могла зрозуміти, як так сталося взагалі? На помилку це щось не дуже було схоже, але вона була впевнена, її найкраща подруга Марина ніколи б спеціально так не зробила.
Настрій був геть зіпсований, але треба було готуватися до весілля. До того ж, Марина пообіцяла, що щось придумає, і ніхто не побачить того, що сталося.
У передвесільній метушні і сам Остап не побачив того, що у його коханої вже немає коси, бо Ксенія ретельно збирала усе волосся в пучок.
Настав день весілля. Ксенія з Мариною домовилася, що та прийде о шостій годині ранку, щоб встигнути зробити зачіску. Але подруга чомусь запізнювалася. Вже було на пів сьому, але Марини не було, і слухавку вона також не взяла.
Ксенія не на жарт хвилювалася. Не так за свою зачіску, як за подругу. Вона була впевнена, що у Марини щось сталося, бо як інакше пояснити все, що відбувається?
В сьомій годині прийшла дівчина, яка мала робити макіяж. Вона заспокоїла наречену, сказала, що вміє і зачіски робити, тому Ксенія таки буде найчарівнішою нареченою у світі.
Все вийшло добре – і макіяж, і зачіска, і сукня, Ксенія була просто неперевершена, усі гості були в захваті від неї, а наречений таки просто не зводив з неї очей.
Весілля пройшло чудово, свято вдалося на славу, от тільки Ксенія все більше хвилювалася за подругу, адже та і не прийшла, і не відзвонилася.
На наступний ранок Ксенія сказала Остапу, що їй терміново треба поїхати до Марини, дізнатися, що у неї трапилося.
На диво, Марина відразу відчинила двері. Все з нею було в порядку.
– Чого прийшла? – якось дуже по злому запитала вона Ксенію.
– Марино, що сталося? Чому ти не прийшла? – запитала стурбовано Ксенія.
– А навіщо? Щоб дивитися на твоє щастя? Ти його не заслуговуєш! Як і не заслуговуєш Остапа, він мій мав бути, а ти його забрала.
Ксенія дивилася на свою розхристану подругу і здається, почала щось розуміти. В той день, коли вона зустріла Остапа, з нею Марина була. Але хлопець відразу став приділяти знаки уваги саме Ксенії, вони вже з наступного дня стали зустрічатися, а на Марину він навіть не дивився.
Та Марина думала інакше, і весь цей час вона заздрила своїй найкращій подрузі чорною заздрістю.
– А волосся? Ти спеціально це зробила? – запитала Ксенія.
– Наївна ти. Як можна випадково відрізати 15 сантиметрів волосся? Звичайно, я це спеціально зробила, а то тобі і Остап, і шикарне волосся, не чесно це.
Ксенія більше не мала, що сказати. Вперше в своєму житті вона зустрілася з заздрістю, і просто не знала, як на це реагувати, тому просто зачинила двері, розвернулася і пішла. Бог Марині суддя.
А ви колись зустрічалися з заздрістю в своєму житті? Кажуть, що заздрісні люди здатні наробити багато лиха.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
