fbpx

Весілля ми з Миколою не робили, бо грошей не було в обох. Ми з чоловіком з бідних сімей, тому нам ніхто не дав ні копійки. А коли родина дізналася, що ми чекаємо другу дитину, то зовсім відвернулися від нас

Так вийшло, що я зовсім молодою вийшла заміж.

Мій коханий, на той час, якраз повернувся з армії.

Сім’я, що у мене, що Миколи була бідова.

Весілля у нас, як такого і не було, бо не було грошей.

Обручки й ті мені від матері дісталась, а Миколі від бабусі.

Жити нам обом також не було де, добре чоловік пішов працювати на завод і йому дали кімнату в гуртожитку.

Через два місяці після нашого весілля я дізналася, що чекаю дитину.

Ми, звичайно, зраділи, але була проблема з житлом у нас, адже нам не було де жити.

В призначений термін у нас з’явився хлопчик, на якого ми так довго чекали і якому були безмежно вдячні.

Я просто розчинилася в ньому і стала насолоджуватися кожною хвилиною, проведеною разом зі своїм сином.

Чоловік теж був дуже щасливий, що й не передати. Але не все було так безхмарно, на жаль, як би нам того дуже хотілося.

І ось, коли синочку було рівно десять місяців, я дізналася, що знову чекаю дитину.

Це було велике здивування і одночасно радість. Стільки думок в голові, адже розуміли, що це дуже велика відповідальність тепер на нас з Миколою.

Як сприймуть цю новину рідні. За реакцією батьків, я зрозуміла, що вони не в захваті. Це були холодні фрази, що натякають на те, що зараз не час заводити другу дитину, добре б першу на ноги поставити, та про житло подумати.

Рідні усі на нас косо дивилися, мовляв самі такі бідові, а тут двоє дітей. Навіть ніхто не хотів нам допомагати, мовляв ми самі маємо дбати про себе, якщо захотіли двох дітей відразу.

Відтоді минули роки, було дійсно важко, зате зараз діти вже дорослі, в нас власний великий будинок і ми дуже щаслива родина.

Якби не підтримка чоловіка на той момент і не мій сильний характер, то не було б у мене такої чудової донечки.

Та й ми з чоловіком, може, і не зважилися б на другу дитину через відсутність свого житла і інших проблем.

Запам’ятайте, якщо хочете діток, не чекайте кращих часів. Адже, колись буде у вас і власне житло і авто, якщо ви працьовита людина в житті завжди всього досягнете.

А от, якщо чекатимете довго, то думати про дитину може бути вже пізно.

У своїх палацах житимете самотньо.

Не даремно люди говорять, що коли Бог дає дитинку, то й дасть на дитинку.

Зараз, коли ми стали на ноги і маємо все, родичі часто приходять до нас в гості, але, чомусь, не згадують тих часів, коли вони нас дуже засуджували.

Але я приймаю їх в своєму домі гостинно. Чи вірно зробила, що пробачила їм?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page