Віктор – в нашому селі був першим парубком. Всі дівчата за ним бігали, а він тільки радий цьому був. На всіх дискотеках в сільському клубі, вечірках або сільських гуляннях Віктор був в центрі уваги. Але й майстер був на всі руки, полагодить що завгодно.
Так тривало доки він не зустрів Марину. Віктор з компанією поїхали в місто, коли він гуляв у парку, то побачив дівчину. Гарненька, в світлій сукні, в променях сонця вона здавалася чимось неземним. Віктор закохався в дівчину з першого погляду і відразу познайомився. Вона жила і навчалася в місті. Віктор нарешті знайшов ту єдину яку так довго шукав і нарешті по справжньому закохався. Пара з них вийшла – краще не знайдеш. Він її обожнював. Готовий був за ради неї на все. Марина теж відповідала Віктору взаємністю, а як встояти перед таким красенем?
І ось через пів року молодята вже запрошували гостей на весілля. Столи спорядили у дворі нареченого. Гостей під дві сотні було. Родичі нареченої приїхали, з боку Віктора, теж вся рідня зібралася, та й друзі з усього району з’їхалися. З РАЦС щасливі молодята вийшли вже чоловіком і дружиною, і обоє світилися від щастя. Святкували, як годиться, шумно, весело. Пісні співали, танцювали, гуляли. А наступного дня з раннього ранку, Марина в паніці весь народ підняла – наречений зник. Увечері ще веселилися і ось в цій веселій метушні Віктор кудись примудрився зникнути.
Для початку родичі і гості обшукали весь будинок, споруди і всю прилеглу територію. Заглянули під кожен кущ, шукали кругом. На Марині лиця не було. Та й мати з батьком почали переживати. Переконавшись, що Віктора немає, кинулися дзвонити по знайомих і родичах. Безрезультатно, як крізь землю провалився.
Знайшли пропажу по чистій випадковості. Далека родичка бачила, як він пізно ввечері до колишньої своєї заходив, Наталі. Коли на подвір’я її будинку прибула ціла делегація на чолі з заплаканою Мариною, господиня вийшла на ганок особисто. Впершись руками в боки, Наталя, без докору сумління сказала, що Віктор спить і кохає він її. А з Мариною так, просто одружився. Марина забігла в будинок і побачила чоловіка, подивилась на обох крізь сльози, вона мовчки розвернулася і пішла. Прямо звідти поїхала і подала заяву на розлучення.
Коли Віктор під вечір прийшов до тями, то відразу побіг просити в Марини пробачення, у всіх гріхах каявся. Але Марина не змогла пробачити таку підлу зраду. Так і закінчилося коротке сімейне життя.
Але через дев’ять місяців у Марини з’явився хлопчик, назвали його Андрій. Віктор ще намагався повернути втрачене кохання, Марина була непохитна у своєму рішенні. Андрій виріс, вже інститут закінчив. Марина з тієї пори відносин так ні з ким і не заводила, казала, що є у неї вже маленький чоловік і іншого не треба. А Віктор взагалі змінився, перестав по дівчатах бігати, до гулянок інтерес зовсім втратив. Ще й досі намагається з Мариною помиритися.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел
