Засумнівався у вірності дружини і дуже пошкодував про це…
До недавнього часу, Степан вважав себе щасливим батьком і чоловіком: одружився з дівчиною, яку любив ще зі школи. Віра дочекалася його з армії, одразу одружилися, народився старший син Роман, а через чотири роки з’явився Дмитрик. За матеріалами
Але Степан завжди мріяв про доньку. Та вийшло так, що ростуть у Степана і Віри два сина. І ось якось вранці Віра, загадково посміхаючись, повідомила чоловіку, що у них знову буде дитина. Степан, хоч і не перший день на світі живе, але від подиву роззявив рота. Він уже думав, що «повний комплект» в родині, на третього не зважаться, а тут раптом така новина. Прийшовши до тями, Степан радісно обхопив Віру за стан і пригорнув до себе:
– На цей раз точно буде дівчинка!
– І мені здається, що дівчинка буде, – сказала Віра.
Чим помітніше ставало становище Віри, тим більше цікавих поглядів родичів. Обидві матері – і Віри і Степана – визначили по животу, що буде дочка. Дві тітки теж підтвердили, що народиться дівчинка.
У той час уже робили УЗД, лікар запевнила:
– Дівчинка у вас буде.
Радісні Віра і Степан жили в очікуванні народження дитини. Навіть Дмитрик з Ромчиком вже почали придумувати ім’я сестричці.
Коли Віру відвезли в лікарню, то Степан не знаходив собі місця, і рано вранці відправився до неї. Там йому повідомили невтішну новину – у Степана народився третій син.
Такого він аж ніяк не очікував. Адже всі, все ж говорили: і мати, і теща, і тітки, що буде дівчинка. Але найголовніше – куди дивилася лікар, коли УЗД робила. Розмовляючи з дружиною по телефону, Степан чи то жартома, чи то всерйоз, а скоріше за все від розгубленості, випалив Вірі:
– Ти зрадила мені з сусідом?!
– Чого верзеш? Яка зрада? – здивувалася Віра.
Коли Віру виписали, Степан привіз її додому з дитиною, розгорнув ковдрочку і подивився на крихітного, беззахисного малюка, що так потребував батьківської турботи. Ком підступив до горла Степан: він дивився на сина і любив його всім серцем.
Минуло три роки. Сашко – так назвали Віра і Степан третього сина – ганяв по двору на триколісному велосипеді. Зрозуміти на кого він був схожий, важко, скоріше за все сам на себе. Начебто щось вгадувалося від Віри, а ось на Степана майже несхожий. Сашко світловолосий, губастенький, а у Степана темне волосся, тонкі губи, – та й взагалі риси обличчя інші.
Спочатку тітки стали вдивлятися в хлопчика і гадати, на кого ж він схожий. Потім і мати помітила, що Сашко якось виділяється в сім’ї, – не схожий на старших братів, які копія батька.
Степан і сам раптом занепокоївся, почувши думку всюдисущих тіточок.
Одного разу він повертався з сином з прогулянки; біля під’їзду, як завжди, сиділи місцеві кумасі, які перемили кістки вже всьому будинку. Степан привітався, Сашко теж сказав:
– Здластвуйте!
Бабульки доброзичливо посміхнулися у відповідь і теж привітали. А коли двері зачинилися, до Степана долинуло, як баба Дуся сказала своїй сусідці:
– Ти помітила, що хлопчик схожий на Вітьку з четвертого під’їзду.
Степан прийшов додому, як хмара. Слово за слово і Степан посварився з дружиною. Віра спочатку розлютилася, а потім розплакалася. Прожити стільки років пліч-о-пліч і бути запідозреною в зраді, – цього вона ніяк не очікувала. Всі думки, всі турботи Віри були спрямовані на сім’ю, йти на сторону ніколи не думала.
Після скандалу Степан вперше ліг на розкладачці. Весь тиждень вони майже не розмовляли. Степан хотів вже йти до Вітька розбиратися, але подумав, що потрібні докази. Якраз увійшло в моду робити тести ДНК. І Степана осінила думка розставити всі крапки відразу, пройшовши цей тест.
Єдине, про що він не подумав, так це про почуття Віри. Для неї цей нещасливий тест все одно, що ляпас.
Віра навідріз відмовилася від ДНК, чим ще більше стала дратувати Степана. Але через місяць Віра раптом погодилася на ДНК, сказавши, що їй нема чого боятися, раз Степану потрібен цей тест, нехай отримує. І тут же пообіцяла, що розлучиться з Степаном, тому як після такого жити з ним не зможе.
Степан подумав, що Віра просто лякає його. Вирішили не відкладати і на наступному тижні сходити і здати тест. У той же день Степан виносив сміття і побачив Вітьку з четвертого під’їзду. Чоловіку було вже далеко за тридцять, а він все не одружився.
Степан почав вдивлятися в риси його обличчя, намагаючись знайти щось спільне з його сином. Але так нічого і не знайшов. Прийшовши додому, Степан пройшов на кухню, сів за стіл і задумався. Прибіг Сашко і заліз на коліна. Степан обняв сина.
– І чого я повинен вірити якійсь бабці, якій раптом здалося, що мій Сашко на когось там схожий?! – подумав Степан. – І взагалі, вуха, між іншим, у Сашка мої.
Степан підхопив сина на руки, посадив собі на шию і пішов в спальню до дружини.
– Нікуди ми не йдемо, не треба ніяких тестів.
– Ти взагалі нормальний? – запитала Віра. – Я вже налаштувалася, що пройдемо цей проклятий тест, щоб ти відстав, а у тебе нові завихрення.
Весь вечір Степан умовляв дружину пробачити його. Йому самому було страшно від думки, що він буде робити тест на власну дитину.
*****
Коли Сашко пішов до першого класу, то у Віри та Степана народилася внучка. Старший син Роман одружився, і у них з дружиною народилася дівчинка, яку назвали Веронікою.
– Ну, нарешті-то почалося! – Сказав Степан. – Сини є, тепер внучки підуть!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
