Весь тиждень я збирала продукти, щоб зробити доньці сюрприз. Я знала, що у неї зберуться гості в неділю, відзначати її день народження, то ж щоб донька менше витрачалася, я вирішила привезти їй чогось свіженького, домашнього.

Спочатку зібрала овочі, прихопила і трохи фруктів, м’ясо взяла, яйця, молоко, сир, про закрутки не забула – спакувала три великі сумки і в п’ятницю зранку вирушила рейсовим автобусом в місто. Я планувала в суботу допомогти дочці з приготуванням, а в неділю трохи посвяткувати і вечірнім автобусом повернутися додому.

Я знала, що Софія на роботі, тому попросила, щоб вона залишила внучку вдома. Людочка відчинила мені двері, і пішла далі спати в свою кімнату. До слова, внучці моїй вже 15 років, я сподівалася, що вона привітніше зустріне бабусю.

Зробивши собі чаю, я стала розкладати продукти в холодильник. Зауважила, що крім кефіру там нічого немає, ще подумала собі, що ж дочка з внучкою їсть? Нехай чоловіка у неї немає, вони давно розлучилися, але ж і самим треба чимось харчуватися.

З роботи Софія повернулася не в настрої, заглянула в холодильник і запитала, навіщо я все це привезла, якщо вони такого не їдять. Особливо сварила мене донька за консервацію, мовляв, вона вже давно не модна, ніхто таке на стіл не ставить.

Засмутилася донька і тоді, коли зрозуміла, що продукти – це і є мій подарунок, що гроші я не привезла. А звідки я візьму гроші, якщо я вже на пенсії, і отримую мінімалку. І чоловік мій теж пенсіонер. Ми ж з господарства і живемо, майже нічого не купуємо, бо не маємо за що.

В суботу зранку дочка не стала нічого готувати. Я її здивовано питаю, може щось допомогти – холодець зварити чи голубці накрутити, а вона мені знову різко відповіла, що це давно вже не модно.

Питаю, чим же ти збираєшся пригощати людей, а вона мені каже – піцу замовлю, суші, та й вистачить, тепер всі так пригощають один одного. А ще, донька купила мені квиток, але не на неділю, а на суботу ввечір. Софія пояснила, що мені буде не цікаво з її друзями.

Додому я повернулася дуже засмучена. Чоловік не сподівався, що я повернуся раніше, тому дуже здивувався. Я не стала йому нічого говорити, лише тихенько виклала баночки з консервацією, які мені таки повернула донька. Прикро, бо там огірочки солені, помідорки, все своє, з городу, а вона не захотіла цього брати. Якби я не забрала все назад додому, вона б викинула на смітник, а мені шкода моєї праці.

Не знаю, що сталося, чому моя донька стала такою. Це справді якась нова мода, чи Софія просто невдячна?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.