Знаю, що можливо, я не права в тому, що не дотримала своєї обіцянки, але ж я, як мама, просто не могла вчинити по-іншому.
Я на заробітках в Італії вже 16 років. Останній рік я збирала гроші і планувала віддати їх молодшій доньці, вони з чоловіком хотіли нову машину.
В минулому році, коли я була вдома на Різдво, вони запитали мене, чи можуть розраховувати на мою допомогу, і я пообіцяла їм, що в цьому році на Різдво привезу їм 10 тисяч євро.
Ці гроші я маю, весь рік збирала свою зарплату. Але склалось так, що тепер гроші потрібні моїй старшій доньці, а якщо точніше – то її доньці, тобто, моїй внучці.
Аліні, внучці моїй, 19 років. Вона студентка, вчиться на 3-му курсі університету, живе в гуртожитку, а додому приїжджає лише на вихідні, і то не завжди.
Вона в місті зустрічається з одним хлопцем, донька з ними знайома, каже, що хороший він.
А нещодавно Аліна додому приїхала і повідомила, що вона дитину чекає, так склалося. Наречений не проти одружуватися, але він всього на 2 роки старший за Аліну, закінчує університет.
Хлопець уже підробляє, але житла свого немає. От старша донька мене і просить, щоб я хоч однокімнатну квартиру онучці купила, бо в село вони зараз повернутися не можуть, їм обом треба навчання закінчити.
Я сказала, що допоможу, бо хто ж, як не я це зробить? Сподівалася, що молодша донька з розумінням підійде до ситуації, адже мова йде про її рідну племінницю.
Доньки мої між собою завжди добре жили. Я їм обом багато допомогла. Старшу доньку я залишила вдома, для нас я величезний будинок збудувала, як повернуся, планую жити там з ними.
Молодшій доньці я квартиру купила в новобудові, ремонт дорогий зробила, меблі сучасні купила.
Вона спочатку раділа, дякувала, а потім стала говорити, що старшій сестрі будинок, а їй лише квартиру. Тому і захотіла машину як компенсацію.
Я була не проти, бо ж для кого я заробляю, для них, звичайно. Мені одній багато не треба.
Я вже готова була віддати ці гроші молодшій доньці, але ж ситуація змінилася, тому потрібно зараз трошки відкоректувати свої плани – спочатку купити квартиру внучці, а потім, на наступний рік вже думати про машину для молодшої доньки. Дасть Бог, я ще зароблю, бо додому найближчим часом ще не планую повертатися.
Але молодша донька не зрозуміла мене і дуже образилася, каже, що я постійно сестрі давала більше, а тепер вже і її дітям даю.
– Навіщо було обіцяти? Ми ж на щось розраховували, машину підшукали, вже з людьми домовилися, – каже розлючено донька.
Ніби, і її правда – я пообіцяла. Але, хто ж знав, що все так складеться?
Я вже і сама заплуталася. Що мені робити? Допомогти внучці з житлом чи купити, як і обіцяла, машину доньці?
Cпеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.
Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.
