fbpx
Життєві історії
Вдома Вадим з татом закрилися на кухні і довго про щось говорили, а за тиждень ми подали заяву до РАЦСу

З чоловіком ми знаємося ще з університету. Спершу товаришували, а потім почали зустрічатися. Я свого майбутнього чоловіка з батьками познайомила ще коли ми тільки дружили. Він часто бував у нас вдома, мої батьки до нього добре ставилися і досі ставляться. З мамою Вадима я не була знайома.

Але коли ми почали говорити про весілля, ми поїхали до майбутньої свекрухи. Перша зустріч була невдалою, мамі майбутнього чоловіка я зовсім не сподобалася, напевно, вона мріяла бачити когось іншого поруч з її сином.

– А жити ви де плануєте? – запитала вона нас.

Вадим був здивований, бо у нього була своя квартира і зрозуміло, що жити ми планували в ній.

– Це моя квартира, і я дозволила тобі одному жити в ній.

Стало остаточно ніяково, я розуміла, що тут щось нечисто, якось скомкано попрощалася і з величезним полегшенням поїхала додому.

Тиждень ми з Вадимом майже не спілкувалися, а потім він попросив мене приїхати та допомогти йому. Я не одразу зрозуміла, у чому треба допомагати, але поїхала. Виявляється, він збирав речі, і йому потрібна була допомога, щоб якнайшвидше звільнити мамину квартиру. Це була її умова.

Я була спантеличена, вчинок його мами в моїй голові не вкладався. Мені здається, що дуже дивно ставити сина перед таким вибором. Я пішла на кухню, дзвонити татові. Мені вдалося їх з мамою умовити, щоби Вадим переїхав до нас. Вдома вони з татом закрилися на кухні і довго про щось говорили, а за тиждень ми подали заяву до РАЦСу.

Свекрухи на нашому весіллі не було, Вадим не захотів її кликати. Не було її і коли народилися наші діти, не говорю вже про новосілля, дні народження та інші свята. Спочатку я думала, що проблема лише в тому, що Вадим із нею спілкуватися не хоче, але потім з’ясувалося, що і з того боку не бажають спілкуватися.

Ми вже давно живемо у своїй квартирі, виховуємо двох дітей, часто їздимо в гості до моїх батьків. У Вадима з ними чудові стосунки. А ось зі своєї сім’ї він спілкується лише з молодшим братом. У них різниця в десять років і зараз він проходить такий самий шлях, який колись проходив Вадим – живе на тій квартирі та закінчує університет.

Сподіваюся, свекруха не втратить й другого сина через бажання всіх і вся контролювати.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page