fbpx

Вдома мене не було чотири роки, і я хвилювалася за кордоном, що там з моїм будинком. А коли повернулася, то відразу ж поїхала в село. Я сподівалася там побачити все, що завгодно, але коли я підійшла до свого будинку, то не могла зрозуміти, що відбувається, поки не побачила сусіда

Моїх батьків не стало ще 5 років тому. Відтоді їхній будинок стоїть в селі пусткою.

За заповітом дім дістався мені, як єдиній спадкоємиці. Переїжджати в село я не збиралася, адже у мене в місті була своя квартира.

До того ж, я збиралася їхати за кордон на заробітки, так що я не придумала нічого кращого, як виставити будинок на продаж.

У мене є син, але він вже кілька років живе в Австрії, поїхав туди вчитися, там знайшов роботу і одружився.

Син поки що не збирається повертатися, і будинок бабусі йому теж не потрібен.

Одним словом, я все добре обдумала, і вирішила спадковий дім продавати.

Покупців було небагато, а ті, що приходили, пропонували дуже мізерні суми, тому я ще чекала.

Вдома мене не було чотири роки, і я хвилювалася за кордоном, що там з моїм будинком.

Адже в селі дім без нагляду залишати не можна, то і дах тече, і стіни сипляться, і подвір’я травою по коліна заростає.

А восени минулого року я приїхала в Україну на два тижні, і відразу ж поїхала в село.

Я сподівалася там побачити все, але коли я підійшла до свого будинку, то не могла зрозуміти, що відбувається.

Трава на подвір’ї була старанно покошена, опале листя прибране, будинок стояв наче не мій.

Я не могла зрозуміти, хто тут хазяйнує. Аж раптом я побачила Андрія, сусідського хлопця, він якраз йшов до мене.

Виявляється, саме він весь цей час дивився за моїм будинком.

Поки мама була жива, Андрій їй у всьому допомагав, а коли її не стало, Андрій в пам’ять про неї забігав до нас, щоб трохи прибратися.

Хлопець нам приходиться далеким родичем, він старший син в багатодітній родині, крім нього, у батьків є ще шестеро дітей.

Спочатку я хотіла дати Андрію 200 євро за таку чудову роботу, але потім передумала.

Поспілкувавшись з ним, я зрозуміла, що він дуже хороший хлопець. До того ж, Андрій повідомив мені, що збирається одружуватися.

Тому я запропонувала йому йти жити в мій будинок.

Ну справді, чого б не зробити добру справу? Нехай собі живуть, а там побачим.

Думаю, моя мама на небесах одобрила б це моє рішення.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page