В суботу я весь день поралася на кухні, бо в неділю до нас мала прийти в гості сестра чоловіка. Я зробила голубці, кілька салатів, запекла м’ясо, думаю, посидимо трохи, відпочинемо. Але свято не вдалося, бо коли я подала за стіл голубці, чоловік скривився і запитав, чому я не дала в них томатної пасти, як це робила його мама. А сестра відразу підхопила розмову і вони вдвох почали нахвалювати свою маму, тим самим даючи мені зрозуміти, що я не найкраща господиня.
Я заміжня вже 10 років, і весь цей час мене вчили, що треба все робити так, як робить свекруха. В минулому році мами чоловіка не стало. І тепер я ще більше маю бути схожою на неї.
Свекруха у нас завжди стояла на п’єдесталі «ідеальної господині і дружини». Вона і справді дуже добре поралася з господарством і все встигала, тому я визнаю, що господинею вона насправді була ідеальною. У неї вдома завжди було чисто, а готувала вона як кухар в ресторані. Я так ніколи не вміла, тому я навіть не намагалася готувати так, як свекруха.
Чоловік мені постійно пропонував повчитися у його мами, адже вона тільки за, але мені на всі ці премудрості не вистачало часу. Якщо свекруха була більше націлена на побут, на сім’ю, працюючи більше за стаж, ніж за гроші, то мене більше вабила висока посада і велика зарплата. А для цього доводилося більшу частину часу проводити на роботі.
Сама мама чоловіка ніколи не повчала мене, не говорила, що я погана господиня. Якщо щось не подобалося, вона коректно говорила, що вона робить по-іншому. Але і сина ніколи не обривала, коли він починав співати їй дифірамби, а траплялося це при кожній зустрічі.
Чоловікові дуже не подобалося, коли я робила не так, як він звик у мами. Це стосувалося прасування постільної білизни і шкарпеток, звички готувати на кілька днів – свекруха в очах мого чоловіка була прикладом у всьому. Але я робила все по-своєму, тому між нами часто виникали суперечки. В один момент ми навіть вже хотіли розлучатися.
Я не можу сказати, що була дуже вже щаслива в шлюбі. Нічого хорошого, коли тебе постійно порівнюють зі свекрухою, яка б вона не була чудова.
Останнім часом чоловік став все частіше згадувати, як мама робила те, інше, став знову мені говорити, що а ось у свекрухи все було смачніше, краще і так далі. А цей останній випадок і зовсім мене засмутив. Я вирішила подавати на розлучення.
Моє рішення засудили всі знайомі і навіть моя мама. Всі вважають, що нічого поганого в тому, щоб послухати, як щось там робила свекруха. Але це все легко на словах, хай би вони спробували побувати на моєму місці.
Підтримки свого рішення я не знайшла ні у кого. Мовляв, десять років жили, і нічого. Але я все ще сподівалася, що все зміниться в кращу сторону. А тепер я бачу, що час іде, але нічого не міняється, тому я хочу розлучення.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
