fbpx

Вчора я зайшла до сина з невісткою в гості, зателефонувала, спитала, чи вони вдома. Лише я двері відкрила, і відразу засмутилася. Невістка, схоже, взагалі не прибирає в квартирі. Ні, таки не права ні моя сваха, ні моя невістка. Я ж зателефонувала, попередила про свій прихід, невже не можна було хоч посуд помити, адже живуть вони в моїй квартирі

Коли син одружився, вони з невісткою відразу почали думати про власне житло. Вони взяли в кредит квартиру в будинку, який ще будується. Ключі отримають не швидше, ніж за два роки. Кредит платити і знімати житло одночасно їм важко. Ну, я і подумала – треба ж допомагати дітям, і віддала їм свою однокімнатну квартиру, яку я квартирантам здавала.

Ось правильно кажуть, не роби добра! Вже сто разів пошкодувала про своє рішення. По-перше, мені довелося квартирантів виселити, і залишитися без додаткового прибутку. А по-друге, невістка моя – велика нечупара, такий безлад в квартирі розвела, що у мене просто сил нема на це дивитися.

От вчора я зайшла до них в гості, зателефонувала, спитала, чи вони вдома. Лише я двері відкрила, і відразу засмутилася. Невістка, схоже, взагалі не прибирає в квартирі. Підлога брудна, сантехніка жовта, кухня в жиру, плитка в патьоках. Притягла кота якогось з вулиці, він шпалери роздер, і диван майже новий – теж! У квартирі запах стоїть неймовірний, ще й сміття на коридор взялися виставляти. Сусіди скаржаться, і я їх розумію.

Я лише не можу зрозуміти свою невістку, адже спочатку вона мені дуже сподобалася. Розумна інтелігентна дівчинка з пристойної сім’ї. Мама медик, вдома у них чистота стерильна, все блищить і сяє. Дочка, мабуть, пішла не в маму.

Я й подумати не могла, що вони таке мені влаштують! Після них ремонт доведеться робити, напевно. А що з цим котячим запахом робити – взагалі не уявляю.

Ну я, звичайно, невістці висловила знову все, що про неї думаю. Але це не допомагає. Це не перший раз таке, і не останній, напевно. Прийшла додому, мені аж погано стало, думаю. зателефоную свасі, може вона якось вплине на доньку.

З свахою у мене склалися цілком доброзичливі відносини. Вітаємо один одного зі святами, зустрічаємося кілька разів на рік на днях народження, як правило, десь на нейтральних територіях, даруємо символічні подарунки.

Я була впевнена, що сваха мене підтримає, а вона мені каже:

– Я сама до них не ходжу, і вам не раджу! Вони у себе вдома, нехай живуть, як хочуть!

Я думала, їй соромно буде за дочку – але ні! Безлад, каже, ну і що? Зараз молодь вся така! А я вважаю, що не вся! Ось хоч попередніх моїх квартирантів взяти – вони теж молоді люди, а такого бардака в квартирі не було!

Відверто скажу, я збентежена і навіть почасти ображена на сваху. Я вважала, що мати повинна якось вплинути на доньку. Нічого собі, «нехай живуть як хочуть»! Вони псують майно, яке не з неба впало. Чи якщо не своє, то не шкода?

Ні, таки не права ні моя сваха, ні моя невістка. Я ж зателефонувала, попередила про свій прихід, невже не можна було хоч посуд помити?

Фото ілюстративне – verywellhealth.

You cannot copy content of this page