Донедавна моя 84-річна бабуся жила з своїм внуком, моїм двоюрідним братом. Достеменно не відомо, що там у них трапилося, але тепер вона живе одна, бо нещодавно виселила зі своєї квартири брата разом з його дружиною. Про причину переїзду на знімання брат мовчить. Але, знаючи його характер і ставлення до інших людей, я не дуже здивувалася.
Трикімнатна квартира, в якій живе бабуся, відразу викликала пожвавлення серед родичів. Вони зібрали сімейну раду, щоб вирішити, з ким тепер бабуся житиме. Хоча вона про це їх не просила, швидше навпаки, хоче, щоб всі нарешті дали їй спокій.
Татова сестра вирішила вручити свою маму у дбайливі ручки своєї доньки. Друга тітка взагалі вже підшукала бабусі затишну однокімнатну квартиру на околиці, прикрившись турботою про її бюджет, мовляв, як мама комуналку за свої хороми платитиме?
Дядько запропонував забрати бабусю до нього, а квартира дуже стала б у нагоді його синові, який не так давно одружився. Логіка зрозуміла: пожила господинею до вісімдесяти чотирьох років, все – поступися дорогою молодій сім’ї. Але всі ці роздуми були запаковані в гарний фантик і подані під соусом турботи, мовляв, в мене вона буде під наглядом!
Вирішили, що до бабусі поїде моя двоюрідна сестра. Зібралася вона, прибула до свого передбачуваного місця проживання, навіть дизайн у своїй кімнаті розпланувала. Але бабуся їй навіть двері не відчинила. І знову рідня занепокоїлася, як це літня жінка житиме без нагляду.
Тато з самого початку був проти всяких підселенців до бабусі. І вирішив проблему кардинально – поставив у неї в передпокої камеру відеоспостереження. Для загального спокою, щоби бачили, що з бабусею все гаразд. Також сказав, що допоможе їй сплачувати комунальні послуги. Бабуся сама прибирає, сама ходить в магазин, сама готує, тому намагається всім своїм нащадкам пояснити, що їхня «турбота» їй поки не потрібна.
Рішення батька їй дуже сподобалося. І все. Всі задоволені. Одне маленьке досягнення технічного прогресу надійно захистило бабусю від полювання турботи люблячих нащадків, яким більше нема чим прикриватися.
Все добре? Майже. Вона так нікому не відкриває. Я вчора до неї їздила, забрала банку з варенням, виставлену для мене в під’їзді, і поїхала додому. Сподіваюся, що незабаром їй набридне довгоочікувана самота. Бабусю я люблю, на її квартиру не претендую. Десь в глибині душі я її розумію.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
