Я вчора в магазині зустріла свою сусідку Тетяну, вона дуже скаржилася мені, що всі свої гроші витратила, бо купила подаруночки для дітей, адже нещодавно їздила до них в гості, придбала деякі продукти їм на святковий стіл і залишилася зовсім без грошей.
Поділилася тим, що 3 тисячі у свого чоловіка позичила, бо потрібно собі ще чобітки зимові купити, бо старі порвалися, немає що на роботу взути. А вже сніг, мороз, холодно і мокро.
Тепер потрібно дуже економити, бо ще багато чого потрібно купити, адже у неї скоро день народження, а наступного місяця мало не пів зарплати потрібно віддати чоловікові, адже сама Тетяна, на жаль, на відміну від свого чоловіка заробляє набагато менше.
Я, щиро кажучи, дуже від того всього здивувалася, навіть гадки не мала, що вони так живуть, що у них заведено в сім’ї ще й гроші позичати. Я взагалі не уявляю, як так можливо, ну просто не вкладається в голові.
А, от з її розмови, тепер виходить, що в Тетяни з її чоловіком окремі бюджети, хоча вони одна сім’я і живуть під одним дахом.
Коли я вислухала свою сусідку, адже останнім часом ми з нею мало спілкувалися, то запитала, а хто ж на дітей гроші витрачав завжди, коли вони були ще маленькі, адже у них двоє дітей.
– Ти не думай, ми скидаємося з чоловіком на продукти порівну і на дітей колись, як вони ще зовсім малі були, теж. Єдине, що в мого Дмитра зараз зарплата 14 тисяч гривень, а в мене – всього 6. Тому, виходить, що він більше витрачає грошей на себе, а мені на себе залишається зовсім мало, тому, виходить, що в основному я економлю на собі для того, щоб мати якусь копійку, щоб докласти в сімейний бюджет.
Але я звикла до такого життя ще давно, адже на моєму чоловікові ще й автомобіль та бензин, за бензин і ремонт авто я не плачу, Дмитро сам все це забезпечує. Я у нього часто гроші позичаю, але він не просить, щоб я віддавала, але я знаю, що він чекає, що віддам, тому стараюся повернути вчасно, бо більше може й не дати, – ділилася Тетяна.
Я така була здивована, але сусідці своїй вже й нічого не сказала, якось не зручно було, бо це чужа сім’я, я просто не уявляю, як можна позичити гроші у власного чоловіка, адже ви маєте підтримувати одне одного в усьому, ділитися усім. Чи це нормально? Як люди можуть звикати до такого життя?
В кого ще таке в сім’ї буває? Невже дійсно так люди живуть.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна